Колишнє керівництво ДП «Документ» розкрало понад ₴21 млн під час війни – СБУ

Джерело: СБУ
Служба безпеки викрила колишнє керівництво держпідприємства “Документ” на розкраданні коштів під час повномасштабної війни.
За матеріалами справи, протягом 2022-2023 років фігуранти привласнили понад 21 млн грн. До організації оборудки причетні 8 колишніх та чинних посадовців ДП “Документ”, серед яких троє – представники керівної ланки.
Ділки організували нарахування “подвійних” зарплат працівникам, яких відрядили до філії паспортного сервісу в сусідній країні ЄС. Одну заробітну плату відряджені співробітники отримували в Україні, іншу – на закордонну банківську картку за фіктивні послуги. Співробітники, що отримували подвійні зарплати, передавали частину цих коштів організаторам злочинної схеми у вигляді “відкатів”.
Колишнім та чинним посадовцям ДП “Документ” повідомили про підозру за ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України (розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем). Зловмисникам загрожує до 8 років позбавлення волі. Триває розслідування.
- Правоохоронці викрили посадовців Одеської міської ради, які розкрали майже половину бюджетних коштів, виділених на поховання українських воїнів.
- Компанія, що фігурує в низці кримінальних проваджень, виграла майже 300-мільйонний тендер на відновлення зруйнованого корпусу “Охматдиту” після ракетного удару РФ.
- НАБУ і САП повідомили про підозру організатору схеми мільйонних розкрадань на закупівлях енергетичного обладнання для АТ “Харківобленерго”. Його затримали детективи під час спроби залишити територію України.
В Росії зростають витрати на вербування контрактників для війни проти України. Очікується, що з бюджету РФ витратять на це понад 4 трильйони рублів на рік.
У Франції внаслідок нападу бджолиного рою постраждали 24 людини, з них троє опинились у лікарні у важкому стані.
В четвер, 10 липня, державний секретар США Марко Рубіо зустрівся з главою МЗС Росії Сергієм Лавровим.
Згідно з доповіддю Моніторингової місії ООН з прав людини, у червні в Україні загинули 232 цивільних, що стало найвищим рівнем за останні три роки. Ще 1343 дістали поранення.
10 липня Європарламент не проголосував за вотум недовіри главі Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн.