$1,2 млрд втрат: NYT розкрив масштаб проблем у військових закупівлях України
Джерело: The New York Times
Секретні аудити українських військових закупівель за 2024–2025 роки виявили системні проблеми із завищенням цін, посередниками та контрактами з компаніями, які не виконували попередніх зобов’язань. Лише у 2024 році Україна втратила близько 1,2 млрд доларів через шахрайство, марнотратство та неефективне управління, пише The New York Times.
Журналісти отримали понад 700 сторінок конфіденційних документів, підготовлених Державною аудиторською службою та внутрішнім аудиторським департаментом Міністерства оборони України. Аудити показують, що проблеми в системі закупівель мають системний характер.
Зокрема, 7 із 10 найбільших військових підрядників України отримували нові замовлення, попри невиконання попередніх контрактів, кримінальні розслідування або звинувачення керівників у корупції. Аудитори виявили 18 компаній, які укладали нові угоди після невиконання попередніх. Шість із них не виконали жодного контракту.
В одному з випадків компанія не поставила жодного з 600 обіцяних спеціалізованих дронів, але згодом отримала контракт ще на 1950 апаратів. У результаті вчасно було поставлено лише 50 дронів.
Інша компанія отримувала нові замовлення, перебуваючи під заставою у справі про корупцію. Йдеться про керівника Павлоградського хімічного заводу Леоніда Шимана.
Несправні боєприпаси та нові контракти
Павлоградський хімічний завод поставив українській армії 233 тисячі непридатних мінометних снарядів, багато з яких мали дефектні детонатори або пороховий заряд. Вартість перевірки та заміни несправних боєприпасів оцінювали приблизно у 68 млн доларів.
Шимана у квітні 2025 року заарештували та висунули йому обвинувачення у шахрайстві. В окремій справі минулого місяця його засудили до п’яти років ув’язнення за організацію корупційної схеми з продажу вибухівки за завищеними цінами.
Водночас, як показали аудити, після виявлення проблем із мінометами Агентство оборонних закупівель продовжило укладати контракти з підприємством. Зокрема, завод отримав угоду на постачання майже всіх 122-мм артилерійських снарядів для української армії у 2025 році.
Шиман заперечує свою провину у справі щодо мінометних снарядів. Його адвокат заявив, що вирок у справі про вибухівку буде оскаржено.
Україна переплачувала за зброю
Аудитори також виявили численні випадки, коли Україна купувала зброю через посередників, хоча могла придбати її дешевше безпосередньо у виробника.
В одному з тендерів на закупівлю реактивних ракет три компанії запропонували однакову продукцію за ціною приблизно 4200, 4600 та 5100 доларів за одиницю. Найвищу ціну запропонувала дочірня компанія чеської Czechoslovak Group, і саме з нею Україна уклала контракт.
Натомість турецький виробник Arca Defense пропонував поставити ті самі ракети безпосередньо із заводу за найнижчою ціною. За оцінкою аудиторів, рішення скористатися посередником збільшило рахунок України приблизно на 130 млн доларів.
Ця угода стала однією з багатьох, які сприяли зростанню Czechoslovak Group. У 2024 році понад 40% доходів компанії надходило від продажів, пов’язаних з Україною.
Загалом, за даними аудитів, близько 126 млн доларів було втрачено через обхід дешевших тендерних пропозицій і переплату за зброю.
Контракти укладали навіть без гарантії постачання
У ще одному випадку Агентство оборонних закупівель уклало угоду з посередником на постачання 70-мм некерованих авіаційних ракет із Туреччини.
Турецький виробник попередив українських військових, що не зможе забезпечити обсяги, які обіцяв посередник. Попри це, контракт підписали. При цьому українські військові придбали зброю без доказів її належного випробування.
Одна з таких ракет вибухнула у пусковій трубі та серйозно пошкодила український вертоліт Мі-8 під час бойової операції. Через інцидент розпочали кримінальне розслідування.
Аудитори також виявили випадок із закупівлею радянських ракет у Сербії. Контракт уклали з українським державним брокером “Спецтехноекспорт”, який мав історію невиконаних угод. Крім того, компанія не мала сербської ліцензії на експорт ракет.
“Спецтехноекспорт” залучив американську Regulus Global як субпідрядника. Однак угода зрештою зірвалася, а на початку 2025 року “Спецтехноекспорт” став найбільшим боржником Агентства оборонних закупівель за невиконаними контрактами.
Наслідки для української армії
За даними аудитів, проблема полягає не лише у фінансових втратах. Через переплати та невиконані контракти держава має менше коштів для закупівлі необхідної зброї та боєприпасів.
“У результаті у нас немає грошей, щоб замовити більше зброї. І у нас немає необхідної кількості боєприпасів. І це повторювана тенденція”, – сказав колишній радник Агентства оборонних закупівель Тамерлан Вагабов.
The New York Times зазначає, що документи не пояснюють, чому компанії, які не виконували зобов’язання або фігурували у кримінальних провадженнях, продовжували отримувати державні замовлення.
Директор Агентства оборонних закупівель Арсен Жумаділов відмовився від коментаря. У понеділок він подав у відставку та залишив посаду.
Аудити, які охоплюють 2024–2025 роки, залишаються засекреченими та не проходили публічного контролю.
- Росія змінила характер атак на Київ, дедалі частіше запускаючи безпілотники хвилями протягом усього дня, а не лише вночі. Особливу небезпеку становлять реактивні “Шахеди”, які летять значно швидше і залишають людям менше часу на укриття. Про це пише The New York Times, описуючи останні дні у столиці як нову, значно виснажливішу фазу війни.
США оголосили про нові угоди з Узбекистаном на $12 млрд під час візиту до країни держсекретаря Марко Рубіо. Вашингтон хоче розширити вплив у багатому на природні ресурси регіоні, де Москва та Пекін тривалий час займали домінуючі позиції. Також США прагнуть скоротити залежність від Китаю в постачанні сировини для оборонної промисловості та високих технологій.
В Сумській області 43 маломобільні внутрішньо переміщені особи (ВПО) фактично опинилися в ізоляції через те, що їх поселили на 4-5 поверхах в будинках без ліфтів.
54% українців довіряють президенту Володимиру Зеленському, а 41% — не довіряють. Після тиску США на Україну рівень довіри до глави держави зріс, свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).
Американський актор Джессі Айзенберг розповів, що після отримання антипремії “Золота малина” за роль Лекса Лютора у фільмі “Бетмен проти Супермена: На зорі справедливості” (2016) йому стало складніше отримувати ролі у великих голлівудських проєктах. За його словами, цей досвід підштовхнув його зосередитися на сценарній роботі та режисурі.
Велика Британія розгорне винищувачі Typhoon для захисту Саудівської Аравії у відповідь на посилення ракетних і безпілотних атак хуситів.