1,5 млрд грн, які намагалися вкрасти на закупівлі артснарядів, повернули до бюджету
Джерело: Служба безпеки України
Служба безпеки спільно з Офісом Генерального прокурора та у співпраці з Міністерством оборони України повернули до українського бюджету майже 1,5 млрд грн, які намагалися вкрасти на закупівлі артснарядів для ЗСУ.
Нагадаємо, що в грудні 2023 року військова контррозвідка СБУ затримала в Києві керівника одного з Головних управлінь Міноборони, який причетний до розкрадання 1,5 млрд грн.
Військовому чиновнику повідомили про підозру за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 114-1 Кримінального кодексу України (перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань, вчинене за попередньою змовою осіб).
Триває розслідування для встановлення всіх обставин злочину та притягнення винних до відповідальності. Зловмисникам загрожує до 15 років тюрми.
Довідково: За даними слідства, у грудні 2022 року керівник одного з Головних управлінь Міноборони підписав угоду з компанією-спецекспортером на придбання оптової партії артилерійських снарядів для ЗСУ, проте бюджетні кошти так і не переказали на рахунки спецекспортера.
Новостворена Агенція оборонних закупівель Міноборони пізніше уклала вигідніший контракт на постачання цих самих артснарядів з цим же виробником.
Цей новий договір передбачав придбання боєприпасів напряму від виробника, без посередників, що суттєво скорочувало терміни постачання продукції та зменшувало її вартість.
Проте фігурант справи безпідставно продовжив дію попереднього договору з компанією-спецекспортером. До того після пролонгації цього договору на рахунки афілійованої іноземної фірми-посередника було перераховано майже 1,5 млрд грн – суму, яка на 30% перевищила суму за прямим договором із виробником.
Під час обшуків у фігуранта виявили документи, які підтверджували незаконну діяльність.
- Під керівництвом Київської міської прокуратури викрито та розпочато розслідування (відповідно до частини 5 статті 191 Кримінального кодексу України) масштабної схеми розкрадання бюджетних коштів на суму 25,5 млн грн, якою займались комерційні структури, що постачали високовартісне медичне обладнання на територію України.
- Сумського міського голову Олександра Лисенка, якого підозрюють в одержанні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі — понад 2 млн гривень, випустили під заставу.
- Правоохоронці затримали депутата Волинської обласної ради на хабарі сумою 35 000 доларів.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 2 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 164 бойові зіткнення.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.