18-й пакет санкцій ЄС націлений на енергетичний сектор РФ – фон дер Ляєн

Джерело: Урсула фон дер Ляєн/X

10 червня президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн повідомила, що 18 пакет санкцій ЄС буде націлений на енергетичний та банківський сектори РФ.

Єврокомісія презентувала 18-й пакет санкцій проти РФ.

Мета Росії – не мир. Сьогодні ми посилюємо тиск на Росію, запроваджуючи 18-й пакет жорстких санкцій, націлених на енергетичний та банківський сектори Росії, – зазначила фон дер Ляєн.

Вперше в ЄС пропонують транзакційну заборону на “Північний потік-1” та “Північний потік-2”, аби жоден оператор ЄС не мін мати можливості взаємодіяти, прямо або непрямо, з будь-якими транзакціями, котрі стосуються трубопроводів “північних потоків”.

Загалом, до нового пакета входить:

  • заборона використання інфраструктури “Північного потоку” і “Північного потоку 2”;
  • зниження граничної ціни на російську нафту з $60 до $45 за барель;
  • відключення від SWIFT ще 22 банки РФ;
  • 70 нових суден тіньового флоту РФ.

Раніше ми повідомляли, що зниження стелі цін на нафту, імовірно, вимагатиме підтримку з боку США. Міністри фінансів G-7 не змогли досягти згоди щодо зниження ліміту на зустрічі в Канаді цього тижня.

Найважливіше те, що план ЄС запровадити санкції проти трубопроводів “Північний потік” вже мав підтримку Німеччини під час обговорення нових санкцій.

З іншого боку, ЄС прагне розширити свої санкції щодо тіньового флоту російських нафтових танкерів та розглядає подальші обмеження щодо кредиторів та російського фонду прямих іноземних інвестицій, повідомили джерела.

Блок також планував включити до свого наступного пакета санкцій пункти для захисту європейських фірм від арбітражу за двосторонніми інвестиційними договорами, додали джерела.

  • Президент Литви Гітанас Науседа вважає, що 17-й пакет санкцій ЄС проти Росії є недостатнім, а відтак наступні обмеження повинні бути жорсткішими.
  • Глава адміністрації нового канцлера Німеччини Торстен Фрей заявив, що Європа повинна вийти “із зони комфорту” і розглянути можливість запровадження набагато жорсткіших санкцій проти Росії, таких як заборона на постачання газу або урану, а також доступ до заморожених російських державних активів.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.

Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.

Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.

30 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна ініціювала терміновий розгляд гуманітарної катастрофи в тимчасово окупованих Олешках на засіданні Постійної ради ОБСЄ.

За доказовою базою Служби безпеки довічний термін за ґратами з конфіскацією майна отримали двоє російських агентів. Засуджені на замовлення ФСБ коригували російський вогонь у п’яти регіонах України.