1938 об’єктів культурної інфраструктури зазнали пошкоджень внаслідок збройної агресії РФ

Джерело: Міністерства культури та інформаційної політики України

Станом на 25 січня 2024 року, через повномасштабну війну Росії проти України збитків зазнали 1 938 об’єктів культурної інфраструктури без урахування пам’яток культурної спадщини. З них 314 – знищено (16%).

Загальні втрати закладів культури державної форми власності – 28 од. (9%); комунальної форми власності – 1910 од. (6%).

Загально найбільших втрат і збитків культурна інфраструктура зазнала у Донецькій, Харківській, Херсонській, Київській та м. Києві, Миколаївській, Луганській та Запорізькій областях.

Найчисельнішою групою об’єктів культурної інфраструктури, які зазнали пошкоджень чи руйнувань, є клубні заклади. Це 48% від загальної кількості закладів культурної інфраструктури, що зазнали збитків.  

Руйнувань зазнали клубні заклади, бібліотеки, музеї, театри, філармонії та заклади мистецької освіти на території 277 територіальних громад (18,9% від загальної кількості ОТГ), зокрема у Вінницькій – 3,2%, Дніпропетровській – 19%, Донецькій – 83%, Житомирській – 17%, Закарпатській – 2%, Запорізькій – 36%, Київській – 27 %, Луганській – 46 %, Львівській – 4 %, Миколаївській – 44 %, Одеській  – 9 %, Полтавській – 2 %, Сумській – 51%, Харківській – 54%, Херсонській – 43%, Хмельницькій – 17%, Черкаській – 6%, Чернігівській – 47%, Кіровоградській – 2 % областях та м. Києві.

Загалом зазнали збитків:

  • клубні заклади – 929;
  • бібліотеки – 689;
  • заклади мистецької освіти – 154;
  • музеї та галереї – 113;
  • театри, кінотеатри та філармонії – 38;
  • парки, зоопарки, заповідники – 12;
  • цирки – 3.

У відомстві зазначили, що на кінець січня 2024 року майже вся територія Луганської та значні частини територій Запорізької, Донецької та Херсонської областей досі перебувають у тимчасовій окупації. Це унеможливлює обрахунок точної кількості об’єктів культурної інфраструктури, що постраждали в ході бойових дій та окупації.

У ніч на 4 листопада та напередодні підрозділи Сил оборони України уразили два російські зенітні ракетно-гарматні комплекси “Панцир” і вогневу групу противника на тимчасово окупованій території Криму. Також під удар потрапили пункт управління безпілотниками на Запоріжжі та склад матеріально-технічних засобів на Луганщині.

Москва більше не вірить у те, що президент США Дональд Трамп зможе змусити Україну ухвалити мирну угоду на російських умовах, повідомили обізнані джерела. За словами співрозмовників, переконаність у цьому штовхає главу РФ Володимира Путіна на затягування війни шляхом збільшення ударів по Україні та посилення тиску на країни, котрі підтримують Київ.

Агент ФСБ отримав 15 років увʼязнення з конфіскацією майна, котрий планував замах на одного з керівників регіонального управління СБУ на Донеччині. Правоохоронці завчасно викрили ворожий задум і затримали зловмисника у квітні цього року.

3 листопада міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що за провокацією у Петропавлівській Борщагівці стоїть Росія. За його словами, Москва намагається використовувати внутрішні проблеми України, аби посилити суспільну напругу та послабити єдність країни.

У ніч на 3 листопада Росія розпочала одну з наймасштабніших атак на енергетичну інфраструктуру України. Через обстріли ситуація в енергосистемі додатково ускладнилася, у низці регіонів, зокрема в Києві, запровадили аварійні відключення електроенергії.