1946 об’єктів культурної інфраструктури зазнали пошкоджень внаслідок збройної агресії РФ

Джерело: Міністерства культури та інформаційної політики України

Станом на 25 лютого 2024 року, через повномасштабну війну Росії проти України збитків зазнали 1 946 об’єктів культурної інфраструктури без урахування пам’яток культурної спадщини. З них 317 – знищено (16%).

Зокрема зазнали пошкоджень та руйнувань 28 закладів культури державної форми власності  (9% від загальної чисельності в Україні) та 1918 – комунальної форми власності (6 %).

Загалом найбільших втрат і збитків культурна інфраструктура зазнала в Донецькій, Харківській, Херсонській, Київській та м. Києві, Миколаївській, Луганській та Запорізькій областях.

Найчисельнішою групою об’єктів культурної інфраструктури, яку пошкодила чи зруйнувала РФ, є клубні заклади. Це 48% від загальної кількості закладів культурної інфраструктури, що зазнали збитків.

Руйнувань зазнали клубні заклади, бібліотеки, музеї, театри, філармонії та заклади мистецької освіти (мистецькі школи і коледжі) на території 277 територіальних громад (18,9 % від загальної кількості ОТГ), зокрема у Вінницькій – 3,2%, Дніпропетровській – 19%, Донецькій – 83%, Житомирській – 17%, Закарпатській – 2%, Запорізькій – 36%, Київській – 27%, Луганській – 46%, Львівській – 4%, Миколаївській – 44%, Одеській – 9%, Полтавській – 2%, Сумській – 51%, Харківській – 54%, Херсонській – 43%, Хмельницькій – 17%, Черкаській – 6%, Чернігівській – 47%, Кіровоградській – 2 % областях та м. Києві.

Загалом зазнали збитків:

  • клубні заклади – 933;
  • бібліотеки – 695;
  • заклади мистецької освіти – 151;
  • музеї та галереї – 113;
  • театри, кінотеатри та філармонії – 38;
  • парки, зоопарки, заповідники – 13;
  • цирки – 3.

У відомстві зауважили, що станом на кінець лютого 2024 року майже вся територія Луганської та значні частини територій Запорізької, Донецької та Херсонської областей досі перебувають у тимчасовій окупації, що унеможливлює обрахунок точної кількості об’єктів культурної інфраструктури, що постраждали під час бойових дій та окупації.

Перший транш кредиту ЄС для України більше не включатиме 5,9 мільярда євро оборонного фінансування виробництва безпілотників, а натомість покриє 3,2 мільярда євро бюджетної підтримки.

Вже цього місяця Данія передасть Україні 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Партнери зреагували на запит Києва та переспрямували частину фінансування з боєприпасів короткої дальності на далекобійні артилерійські рішення.

Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.

У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.

Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.