23 вересня – 152 роки з дня народження оперної співачки Соломії Крушельницької

Джерело: Букви

23 вересня 1872 року в селі Білявинці на Тернопільщині в родині священика Амвросія Крушельницького народилася майбутня легенда оперної сцени Соломія Крушельницька.

Соломія походила зі шляхетного українського роду Крушельницьких гербу Сас. У родині Крушельницьких було восьмеро дітей: шестеро дівчат та двоє хлопців. Дитинство співачки пройшло в сусідньому селі Біле, куди отримав призначення отець Амвросій.

Уже з дитинства в Соломії прокинувся талант до співу. З десяти років вона стала солісткою у хорі “Руська Бесіда”, співала у сільському хорі, організованому її батьком, деякий час успішно керувала ним.

Навчалася вдома, а Тернопільську гімназію закінчила екстерном. Водночас брала уроки гри на фортепіано у професора Владислава Вшелячинського в Тернополі.

У 1889 році заручилася із сином батькового товариша Зеноном Гутковським. Однак він не підтримував сценічну кар’єру дружини, тож весілля не відбулося. Замість одруження Соломія поїхала до Львова та вступила до Львівської консерваторії.

Цікаво, що Крушельницька запізнилася із подачею документів, однак вдалося вмовити професора Валерія Висоцького послухати претендентку. Його настільки вразила сила та краса голосу, що Крушельницьку зарахували поза конкурсом.

Консерваторію закінчила в 1893 році зі срібною медаллю. Того ж року дебютувала як оперна співачка у Львові в партії Леонори у “Фаворитці” Гаетано Доніцетті.

Фото з відкритих джерел

Продовжувала навчання в Мілані у педагогів Фаусти Креспі (з вокалу) та професора Конті (з акторської майстерності).

Як з’ясувалося, у консерваторії їй неправильно визначили голос. Зокрема італійські спеціалісти відзначили в неї не мецо-сопрано, а потужне лірико-драматичне сопрано діапазоном майже в три октави. Це означало, що репертуар треба змінювати, а голос – розвивати.

Крім співу, вивчала іноземні мови (вільно володіла вісьмома мовами: українською, російською, польською, німецькою, англійською, італійською, іспанською та французькою). У вільний час брала участь у концертах музично-драматичної школи “L’Armonia”.

У 1898-1902 рр. була примадонною Варшавської опери. Пізніше гастролювала на кращих оперних сценах світу – в Парижі, Лондоні, Римі, Мілані, Флоренції, Берліні, Відні, Мадриді, Лісабоні, Буенос-Айресі, Санкт-Петербузі, Каїрі та інших містах. У її репертуарі були 63 оперні партії.

У 1904 році в “Ла Скала” публіка розкритикувала прем’єру опери Джакомо Пуччіні “Мадам Батерфляй” із Розіною Сторкіо в головній партії. І тоді Пуччіні порадили звернутися до Крушельницької. Та погодилася, запропонувавши композиторові дещо переробити, з двох актів зробити три. Через три місяці після невдалої прем’єри в театрі “Гранде” у Брешії композитор і співачка вразили публіку – їх 17 разів викликали на сцену.

Крушельницька в ролі Чіо-Чіо-Сан. Фото: uk.wikipedia.org

Також Соломія виступала у вагнерівських операх. Особливо публіка чекала її Брунгільду із “Валькірії”. Примітно, що для опанування техніки “бурхливої музики Вагнера” у 1895 році співачка поїхала до Відня, де у професора Генсбареха брала уроки “вагнерівської музики”.

При цьому Крушельницька завжди пам’ятала своє українське походження. Усі концерти закінчувалися українською піснею, творами Лисенка, Людкевича, Вахнянина.

У 1899 році її запросили виступити перед царською родиною, де Соломія також виконала кілька українських народних пісень. На запитання Миколи ІІ, якою мовою вона співала, і про що пісні, відповіла французькою, що це її рідна мова.

У неї було багато шанувальників і тих, хто просив її руки. Зокрема серед них – адвокат Теофіл Окуневський, аптекар і меценат Іван Білинський та Федір Шаляпін. Але заміж Крушельницька вийшла лише в 1910 році – за мера італійського містечка Віареджо адвоката Чезаре Річчоні.

У 1920 році залишила оперну сцену, проспівавши востаннє в неапольському театрі в улюблених операх Ріхарда Вагнера “Лорелея” та “Лоенгрін”. Кілька років співачка виступала з камерними концертами. У 1939 році, через два роки після смерті чоловіка, приїхала до Львова у гості до сестри. До Італії більше не повернулася.

Соломія Крушельницька з чоловіком Чезаре Річчоні

У Львові Крушельницька застала початок Другої світової війни. Виїхати не змогла – через зламану ногу виявилася прикутою до ліжка. На довгий час Крушельницька лишилася без роботи.

За кордон її також не випускали, хоча вона просила дозволу повернутися до Італії. Громадянство отримала лише після того, як дала дозвіл радянській владі продати її віллу в Віареджо.

Лише в 1946 році вона отримала місце професорки у Львівській консерваторії. Одним із її учнів був відомий український композитор Мирослав Скорик.

Померла 16 листопада 1952 року. Похована у Львові на Личаківському кладовищі.

Світлані Панковій з Генічеська, яка на початку повномасштабного вторгнення радила російським військовим класти насіння соняшника в кишені, вдалося вирватися з окупації.

Американська компанія Northrop Grumman Corporation планує побудувати лінію з виробництва боєприпасів у Литві для посилення оборонного потенціалу країни. У понеділок у Вільнюсі віцепрезидент компанії Стефан О’Браян підписав меморандум про взаєморозуміння з урядом Литви щодо запуску виробництва 30-міліметрових боєприпасів на державному підприємстві.

Зірка “Рятувальників Малібу”, акторка Памела Андерсон з’явилася на обкладинці Better Homes & Gardens. В інтерв’ю вона розповіла про створення своєї кулінарної книги.

Укрпошта продовжила угоду про знижки на посилки до Канади, що діятимуть у 2024 році. Це рішення прийняли після того, як обсяги відправлень між Україною та Канадою за перший рік угоди зросли на понад 25%, розповів генеральний директор компанії Ігор Смілянський.

Місцеві мешканці у Гвінеї напали на Центр досліджень шимпанзе після того, як жінка заявила, що одна з тварин убила її немовля.