26 квітня минає 40 років від аварії на Чорнобильській АЕС

Джерело: Букви

26 квітня відзначають Міжнародний день пам’яті про Чорнобильську катастрофу – найбільшу аварію в історії ядерної енергетики.

Цього дня минає 40 років від трагедії на Чорнобильській атомній електростанції.

У ніч на 26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці сталися два вибухи. Реактор було повністю зруйновано, почалася пожежа, яка перекинулася на дах сусіднього третього блоку.

У повітря викинуло значні обсяги радіоактивних речовин. Активне їх поширення вдалося зупинити лише наприкінці травня. За оцінками, в атмосферу потрапили тонни ядерного палива.

Попри масштаб катастрофи, радянська влада тривалий час не розкривала її наслідків. У перші дні після вибуху під радіаційний вплив потрапили мільйони людей в Україні, Білорусі та Росії. Точні дані про кількість загиблих і постраждалих досі відсутні, оцінки різняться.

Про аварію стало відомо за межами СРСР після того, як 27 квітня 1986 року підвищений рівень радіації зафіксували у Швеції та Данії. Після звернень цих країн радянське керівництво змушене було офіційно підтвердити інцидент.

Водночас всередині країни громадянам не повідомляли про реальні масштаби трагедії. Зокрема, 1 травня 1986 року в Києві не скасували масові заходи, і на парад вивели тисячі людей, у тому числі дітей.

Щоб локалізувати наслідки аварії, до кінця 1986 року зруйнований реактор накрили захисною конструкцією – так званим “саркофагом”. Попри це, станція певний час продовжувала працювати: згодом поступово зупинили другий і перший енергоблоки, а у 2000 році остаточно вивели з експлуатації третій.

У 2016 році на території зони відчуження створили радіаційно-екологічний біосферний заповідник. Того ж року Генеральна Асамблея ООН офіційно встановила 26 квітня як Міжнародний день пам’яті про Чорнобильську катастрофу.

157-ма окрема механізована бригада (ОМБр) отримала чергове забезпечення в межах мілітарної ініціативи “Сталевий фронт Ріната Ахметова”. Цього разу армійцям передали 7 квадроциклів та 4 мобільні лазні.

Головнокомандувач об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич розробляє стратегію швидкої перемоги в разі нападу Росії на східний фланг Альянсу. Документ під назвою “Теорія перемоги” передбачає поєднання традиційних військових сил із новими технологіями, зокрема дронами та штучним інтелектом.

Нобелівську премію з фізіології та медицини 2026 року присудили Карлу Дайссероту, Петеру Геґеманну та Георгу Наґелю. Нагороду вони отримали “за відкриття, пов’язані зі світлокерованими іонними каналами та оптогенетикою”.

У Харкові внаслідок російської атаки загинула одна людина, ще восьмеро дістали поранення. Удари зафіксували у Київському та Індустріальному районах міста.

Заяви глави РФ Володимира Путіна про масштабне просування російських військ в Україні у вересні настільки розходяться з реальною ситуацією на фронті, що “нагадують галюцинації”, пише Інститут вивчення війни. За даними інституту, замість заявлених главою Кремля 1301 кв. км російські війська за місяць, навпаки, зазнали чистих територіальних втрат у 80,81 кв. км.