29 січня – День пам‘яті Героїв Крут: історія та значення
Джерело: Букви
29 січня в Україні відзначають пам’ять героїв Крут – українських студентів, які ціною власного життя зупинили більшовицький наступ на Київ у 1918 році.
Бій під Крутами – історія
У кінці грудня 1917-го уряд радянської Росії розпочав відкриту агресію проти Української Народної Республіки. Більшовики не погоджувалися з проголошенням Україною самостійності, тому Москва створила у Харкові окремий “український червоний уряд”, який і оголосив війну незалежній частині держави.
Українське військове командування очікувало наступ більшовиків з полтавського напрямку, тож саме туди були скеровані найбільш боєздатні підрозділи. Утім, наступ розпочався з іншого боку.
У грудні 1917-го року загін Першої української військової школи ім. Б. Хмельницького став на варту станції Бахмач на Чернігівщині – важливого залізничного вузла на кордоні УНР і Росії. На початку 1918-го до них приєдналася 1-ша сотня Куреня студентів Січових Стрільців. Це були студенти Українського народного університету, київського Університету Святого Володимира (нині ім. Т. Шевченка), гімназисти старших класів. Вони охороняли станцію Крути – між Ніжином і Бахмачем, за 130 км від Києва.
Вранці 29 січня 1918 року розпочався наступ більшовиків на станцію Крути. За різними даними їх було від 4 до 6-7 тисяч. З українського боку до бою під Крутами були залучені 300-600 бійців. Бій тривав кілька годин, під час яких була відбита низка атака, бойові втрати більшовиків складали до 300 убитих, а ще поранені, полонені.
Для уникнення оточення українським військам наказали відійти. Тоді, відступаючи, частина студентської сотні потрапила в оточення. Бійці у сутінках втратили орієнтир і вийшов на станцію Крути, яку вже зайняли червоноармійці. Близько 30 юнаків взяли у полон, катували, а потім стратили.
Бій під Крутами – цікаві факти та значення
У бою під Крутами українські війська виконали наказ командування, завдяки якому наступ більшовиків вдалося зупинити. Зокрема бійці відступили, руйнуючи за собою колії й мости. А Симон Петлюра отримав час на придушення повстання більшовиків, яке тоді ж розпочалося на заводі “Арсенал”.
Саме в ті дні тривали переговори між УНР і країнами Четверного союзу (Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною та Болгарією). Ключовим моментом було те, щоб на той час українська столиця перебувала під контролем Центральної Ради. Це дозволила зробити затримка більшовиків під Крутами.
9 лютого 1918 року був підписаний Берестейський мирний договір, згідно з яким УНР була визнана як самостійна держава, а її армія отримала підтримку німецької та австро-угорської армій у боротьбі з більшовиками.
- 28 січня 1992 року Верховна Рада України ухвалила постанову “Про Державний прапор України”, затвердивши синьо-жовтий стяг як символ держави. Це рішення стало ключовим етапом в становленні національних атрибутів України.
Суд Мангеттена затвердив план компенсацій від Bank of America, ставши на бік близько 70 жінок, чиї права були порушені через ігнорування банком кримінальних транзакцій.
HBO покаже спеціальний випуск про створення першого сезону серіалу “Гаррі Поттер”, який розкриває процес роботи над проєктом за лаштунками. Прем’єра програми під назвою “Знайти Гаррі: мистецтво створення магії” відбудеться 5 квітня на HBO та стримінгу HBO Max у США, Великій Британії та Ірландії, а також на інших обраних ринках.
Володимир Кудрицький звинуватив керівництво НКРЕКП у свідомій дестабілізації енергосистеми та зриві планів з будівництва нових електростанцій. За його словами, встановлені регулятором граничні ціни змушують Україну обмежувати споживання навіть у теплий період, коли дефіцит мав би покриватися імпортом.
2 квітня у світі відзначають Всесвітній день поширення інформації про аутизм. Його запровадила Організація Об’єднаних Націй у 2007 році, ухваливши відповідну резолюцію Генеральної Асамблеї. Ідея полягала в тому, щоб на міжнародному рівні привернути увагу до життя людей із розладами аутистичного спектра та до того, з якими бар’єрами вони стикаються щодня – у навчанні, роботі й соціальному середовищі.
Дослідники з Единбурзького університету використали бактерії, щоб перетворити пластикові відходи на препарат для лікування хвороби Паркінсона. У роботі застосували підхід, який називають біоапсайклінгом.