5 об’єктів культурної спадщини України внесено до Міжнародного списку культурних цінностей

Джерело: Міністерство культури та інформаційної політики України 

Сьогодні, 14 грудня, Комітет ЮНЕСКО із захисту культурної спадщини у випадку збройного конфлікту затвердив рішення внести ще п’ять об’єктів культурної спадщини України до Міжнародного переліку культурних цінностей, що перебувають під тимчасовим посиленим захистом.

Мовиться про наступні пам’ятки культурної спадщини, які розташовані в Одесі, Чернігові, у Львівській та Закарпатській областях, а саме:

  • Дерев’яні церкви Карпатського регіону. Церква Архангела Михаїла, Ужок, Закарпатська обл.;
  • Дерев’яні церкви Карпатського регіону. Дерев’яна церква Св. Юра, Дрогобич, Львівська обл.;
  • Будівля Одеського національного академічного театру опери та балету;
  • Будівля Одеської обласної філармонії імені Давида Ойстраха;
  • Спасо-Преображенський собор міста Чернігів.

Заступниця міністра культури та інформаційної політики Анастасія Бондар долучилася до засідання Комітету онлайн. Вона презентувала перелік обʼєктів, які подала Україна та зауважила про значні втрати культурної інфраструктури та об’єктів культурної спадщини внаслідок російської агресії та наголосила, що розширення переліку об’єктів під посиленим захистом відбувається саме через цю агресію.

Заступниця міністра зазначила, що з початку повномасштабного вторгнення Росія запустила понад 10 000 ракет та безпілотників на Україну. Внаслідок цього в країні пошкоджено чи зруйновано понад 1700 об’єктів культурної інфраструктури та понад 870 пам’яток культурної спадщини.

“Зараз вже 25 об’єктів культурної спадщини України користуються найвищим рівнем захисту від військових атак та загроз. Це рішення підвищить безпеку об’єктів під час війни, потенційно дозволяючи компетентним органам усіх 88 держав-учасниць Другого протоколу 1999 року переслідувати або екстрадувати ймовірних правопорушників”, – зазначила завідувачка сектору з моніторингу ситуації на тимчасово окупованих територіях Міністерства культури та інформаційної політики Ліна Дорошенко

Також вона підкреслила, що виступивши з ініціативою включення об’єктів культурної спадщини під посилений захист, Україна виконала важливий крок у реалізації своїх зобов’язань з імплементації положень Гаазької конвенції 1954 року та протоколів до неї. Надання об’єктам культурної спадщини України посиленого захисту стало прецедентом у практиці застосування Другого протоколу як процедури, що була вперше застосована не в мирний, а у воєнний час.

Довідково. 7 вересня ЮНЕСКО внесло 20 об’єктів культурної спадщини України до Міжнародного списку культурних цінностей, які перебувають під посиленим захистом.

Уряд Південної Кореї передбачив у бюджетному запиті на 2027 рік $100 млн допомоги Україні. Кошти планують спрямувати через трастовий фонд НАТО, гуманітарні програми та програму підтримки країн, постраждалих від збройних конфліктів. Це рішення пов’язане з обіцянкою президента Лі Чже Мьона надати Україні комплексну допомогу на $100 млн, яку він оголосив у липні.

Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.

Рада Європейського Союзу продовжила на два роки, до 15 листопада 2028 року, мандат військової місії EUMAM, котра займається підготовкою українських військовослужбовців. На цей період місії виділили майже 300 млн євро.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пов’язав підтримку семирічного бюджету Євросоюзу з готовністю всіх держав-членів фінансово допомагати Україні у 2027 році та надалі. Берлін вимагає спільних зобов’язань щодо покриття фінансового дефіциту Києва, який наступного року оцінюють у €70 млрд.

Після чотирьох з половиною років російської окупації 68-річний Сергій залишив Олешки під час евакуації 30 жовтня та возз’єднався з дружиною Ларисою, котра виїхала до Великої Британії ще у 2022 році.