8 березня відзначають Міжнародний день боротьби за права жінок: як виникло свято
Джерело: Букви
8 березня у світі відзначають Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир. Це дата, присвячена досягненням жінок у політичній, соціальній, культурній та економічній сферах, а також нагадуванню про проблеми, пов’язані з гендерною нерівністю, дискримінацією, насильством і обмеженням репродуктивних прав.
Спершу ця подія виникла як політична ініціатива соціалістичного руху. З часом вона стала частиною культурної традиції в багатьох країнах, передусім у Європі та державах, що входили до соціалістичного блоку. У ХХ столітті 8 березня було державним святом у СРСР і країнах соцтабору та поступово закріпилося як одна з ключових дат феміністичного руху.
Ідею започаткувати міжнародний день, присвячений боротьбі за рівні права жінок, висунула німецька соціал-демократична діячка Клара Цеткін. У серпні 1910 року на Другій міжнародній соціалістичній жіночій конференції в Копенгагені вона запропонувала заснувати таку дату. Пропозицію підтримали понад сотня делегаток із 17 країн, однак конкретний день святкування тоді не визначили.
Уперше масові заходи з нагоди Дня жінок відбулися 19 березня 1911 року в Німеччині, Австро-Угорщині, Данії та Швейцарії. Учасниці акцій вимагали надати жінкам право голосу, можливість обіймати державні посади, право на працю та припинення дискримінації. Дату обрали на згадку про події революції 1848 року в Пруссії, відомі як “Весна народів”.
Надалі демонстрації та акції до Дня жінок проводили у різні дні. Наприклад, у 1913 році акції відбувалися 2 березня у Франції, 9 березня – в Австрії, Чехії, Угорщині, Швейцарії та Нідерландах, а 12 березня – у Німеччині. Уже в 1914 році низка країн, серед яких США, Велика Британія, Австро-Угорщина, Данія, Німеччина, Нідерланди та Швейцарія, провели заходи саме 8 березня.
Того ж року акції до Дня жінок відбулися і на території сучасної України. У Києві поширювали листівки із закликами до робітниць оголосити страйк 23 лютого за старим стилем (8 березня за григоріанським календарем) на знак протесту проти утисків жінок.
Під час Першої світової війни 23 лютого 1917 року за старим стилем (8 березня за новим) у столиці Російської імперії Петрограді почалися масові виступи, що згодом переросли у Лютневу революцію. Тисячі жінок вийшли на вулиці з гаслами “за хліб і мир”. Через кілька днів імператор підписав указ про надання жінкам виборчого права, однак протестний рух уже переріс у ширші антиурядові виступи.
Вимоги покращення умов праці та припинення війни швидко перетворилися на масштабні демонстрації та страйки. Подальші події зрештою призвели до зречення імператора від престолу.
У 1921 році на Другій комуністичній жіночій конференції ухвалили рішення відзначати Міжнародний жіночий день щороку саме 8 березня. Після цього дата закріпилася передусім у соціалістичних країнах.
На міжнародному рівні Організація Об’єднаних Націй уперше відзначила цей день у 1975 році. Через два роки Генеральна асамблея ООН ухвалила резолюцію, яка запропонувала державам відзначати День прав жінок і міжнародного миру в будь-який день року відповідно до власних історичних традицій.
Сьогодні 8 березня офіційно є державним святом у багатьох пострадянських країнах, зокрема в Азербайджані, Вірменії, Білорусі, Грузії, Казахстані, Киргизстані, Латвії, Молдові, Узбекистані, Україні, Таджикистані та Туркменістані.
Також його відзначають у низці інших держав – зокрема в Анголі, Гвінеї-Бісау, Замбії, Камбоджі, Кенії, КНДР, Мадагаскарі, Монголії, Уганді та Еритреї. У деяких країнах існують власні особливості святкування: у Лаосі цей день є вихідним лише для жінок, у Китаї жінки мають скорочений робочий день, а в Берліні 8 березня визнано регіональним святом.
У США від самого свята з часом відійшли, оскільки там уже існують інші популярні дати – День матері та День святого Валентина. Водночас у 1981 році Конгрес США оголосив тиждень навколо 8 березня Тижнем історії жінок, а з 1987 року весь березень відзначається як Місячник жіночої історії.
У Польщі, як і в Німеччині, 8 березня не є вихідним днем, а частина суспільства сприймає його як спадщину комуністичної традиції.
Існує також версія, що витоки свята пов’язані з подіями 1857 року, коли 8 березня текстильниці в США вийшли на протест із вимогами рівної оплати праці та кращих умов роботи. Однак цей виступ не мав успіху: демонстрацію розігнала поліція.
Через понад пів століття, 8 березня 1908 року, у Нью-Йорку відбулася нова масштабна демонстрація жінок. Учасниці вимагали виборчого права, поліпшення умов праці та виступали проти дитячої праці.
До 1908 року подібні акції стали настільки масовими, що Соціалістична партія Америки оголосила 28 лютого 1909 року першим Національним днем жінок. Водночас частина дослідників вважає, що саме ініціатива Клари Цеткін 1910 року стала основою сучасного Міжнародного дня боротьби за права жінок.
- У Києві 8 березня відбудеться Марш за права жінок. Початок запланований на 11:00, місце збору організаторки повідомлять додатково.
Дитинство під час війни – це завжди трагедія. Але дитинство тих, хто місяцями чекає батьків із фронту, – це особливий, дорослий тягар. Його не скинеш, від нього не сховаєшся, і кожна зовсім маленька людина несе його по-своєму. Дев’ятирічний Іван вигадав власний мовчазний маніфест підтримки: він відмовився стригтися, допоки тато не повернеться з позицій і вони разом не підуть у барбершоп.
За даними Повітряних сил Збройних сил України, протягом травня підрозділи протиповітряної оборони сумарно знищили понад 57 000 повітряних цілей.
Генеральний штаб ЗСУ повідомив про ураження низки ключових об’єктів російської інфраструктури впродовж 1–2 червня.
У травні кількість ударів по російських нафтопереробних заводах досягла рекордного рівня, що посилило ризики скорочення переробки нафти та дефіциту пального в літній період.
1 червня 2025 року Служба безпеки України провела спецоперацію “Павутина”, під час якої було завдано ударів по стратегічній авіації Росії на чотирьох військових аеродромах.