9 років у полоні РФ: Богдан Ковальчук виконав перший удар у матчі «Шахтар» — «Олександрія»
Джерело: ФК “Шахтар”
Богдан Ковальчук, який дев’ять років провів у російському полоні, виконав перший символічний удар у футбольному матчі між “Шахтарем” та “Олександрією”.
Чоловік потрапив до російського полону ще у 2016 році, коли йому було лише 17 років.
Богдана Ковальчука затримали, коли він намагався виїхати з окупованого міста Ясинувата до Дзержинська (нині Торецьк), аби продовжити навчання та отримати український диплом.
Тоді його затримали на блокпості та звинуватили у співпраці з СБУ. 2018 році йому винесли вирок — 10 років увʼязнення, і відправили відбувати “покарання” до Торезької колонії.
Звільнили Богдана лишень нещодавно, 14 серпня, під час чергового обміну військовополоненими. Повідомляється, що Богдану пропонували звільнення з в’язниці в обмін на життя в окупації, але він відмовився і чекав на повернення до України.
Переглянути цей допис в Instagram
“Дякуємо, Богдане! Ви – символ сили, стійкості та незламності українців. Щасливі бачити вас удома! І всією країною чекаємо на повернення кожного українського полоненого!”, – наголосили у “Шахтарі”.
- В четвер, 14 серпня, з російського полону повернулись в Україну 84 людини. Серед них є і військові, і цивільні.
Президент США Дональд Трамп розповів, що його адміністрація погрожувала ув’язнити керівника однієї з великих американських компаній, які розробляють штучний інтелект.
Група Нафтогаз залучила 23 млн євро грантової допомоги від уряду Нідерландів через Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР). Кошти спрямують на закупівлю додаткових обсягів газу в періоди пікового споживання.
У ніч проти 10 листопада та вранці російські війська атакували об’єкти енергетичної інфраструктури у восьми областях України. Внаслідок ударів є знеструмлення у шести регіонах.
Іноземні військовослужбовці та особи без громадянства отримали більше часу для оформлення посвідок на тимчасове проживання в Україні.
Офіс генерального прокурора розпочав службове розслідування за фактами, оприлюдненими під час другого етапу операції “Карфаген”.