Під час відступу з Авдіївки в полон могли потрапити 850-1000 воїнів, – NYT

Джерело: The New York Times

За даними видання The New York Times (NYT), під час відступу українських воїнів з Авдіївки, від 850 до 1000 солдатів могли потрапити в російський полон або вважаються зниклими безвісти.

Західні офіційні особи зазначили, що ці цифри, ймовірно, правильні. Проте точні оцінки того, скільки українців потрапили в полон або пропали безвісти, не відомі й точний підрахунок може бути можливим лише коли українці війська зміцнять нові оборонні лінії за межами міста. 

Також американські офіційні особи зазначають, що відступ з Авдіївки не є суттєвою стратегічною невдачею, стверджуючи, що російські війська навряд чи зможуть продовжити наступний великий наступ.

Проте, останніми днями американські офіційні особи заявили, що бойовий дух серед українських військ погіршився після невдалого контрнаступу минулого року та зміни Головнокомандувача ЗСУ.

Також у NYT зазначають, що коли українські сили почали відступати, то деякі підрозділи через проблеми зі зв’язком не були повідомленні про відступ, що призвело до захоплення українських військових. Солдати, опитані NYT, припустили, що деякі підрозділи відступили раніше, ніж інші помітили відступ.

Рада оборони Харківської області ухвалила рішення про розширення зони примусової евакуації родин із дітьми.

Глава Чечні Рамзан Кадиров став володарем медалі I ступеня “За внесок у розвиток фермерського руху в Росії”. Нагороду вручив перший заступник голови комітету Держдуми РФ з аграрних питань, президент Асоціації селянських (фермерських) господарств і сільськогосподарських кооперативів Росії (АККОР) Володимир Плотников у Грозному.

У Тернопільському обласному центрі комплектування повідомили, що заходи оповіщення відтепер проводять з урахуванням нових підходів та залучення бойових підрозділів.

У Запоріжжі розпочала роботу дванадцята підземна школа на базі гімназії №84. До повноцінного освітнього процесу вже повернулися 512 учнів гімназії. Ще приблизно 500 учнів заклад прийматиме із сусідніх шкіл, де навчання відбувається онлайн.

Жителі білоруських міст дедалі чіткіше відмежовують власну ідентичність від російської. За даними дослідження iSANS, лише 26 % вважають спільність мови об’єднувальним чинником для двох народів – проти 37 % у 2014 році. Частка тих, хто називає спільне минуле головним зв’язком, впала з 55 % до 37 %.