Країни Балтії на кордоні з Росією продовжують будувати укріплення — Financial Times
Джерело: Financial Times
Нові укріплення на кордоні країн Балтії з Росією викликають занепокоєння щодо безпеки в регіоні. Естонія планує збудувати сотні посилених бункерів, ставлячи це у контексті створення нової оборонної лінії, щоб захистити себе і своїх союзників від можливого вторгнення Росії.
Литва, зі свого боку, відкриває більше як 12 протимобільних оборонних споруд і, зокрема протитанкові загородження та бар’єри, призначені для уповільнення потенційного ворога. Подібні заходи також були прийняті Латвією та Фінляндією, підкреслюючи серйозність загрози, яку вони сприймають від сусідніх Росії та Білорусі.
За даними Financial Times, ці будівельні роботи вказують на те, що країни НАТО тепер розглядають безпеку своїх східних кордонів в контексті війни Росії з Україною. Минулого літа російські війська врятували ситуацію для Кремля, відвернувши можливий контрнаступ українських сил та знову набули ініціативи на полі бою.
Такі дії країн Балтії є відповіддю на загострення геополітичної ситуації в регіоні, і на загрозу, яку Росія може представити для них. Регіональні лідери вважають, що їхні країни можуть стати мішенню для російських провокацій або навіть прямої військової агресії.
Невпевненість також посилюється ймовірним поверненням Дональда Трампа до Білого дому, що ставить під сумнів прихильність США до європейської безпеки. Ці опаски зумовлені тим, що Європа може виявитися неспроможною захистити себе без підтримки Америки.
У всій цій напруженій ситуації, країни Балтії відчувають якусь стабільність завдяки своєму членству в НАТО. Проте, не можна ігнорувати потенційну загрозу з боку Росії, і тому національна безпека залишається пріоритетом для цих країн.
Зокрема, Естонія, Латвія та Литва витрачають значні суми на зміцнення своїх оборонних можливостей та збільшення присутності НАТО у своїх територіальних водах і повітряному просторі. Ці заходи спрямовані на забезпечення безпеки та стабільності в регіоні, де відносини з Росією залишаються напруженими.
- Міністерка внутрішніх справ Литви Аґне Білотайте повідомила, що у 2024 році Литва виділить 1,2 млрд євро на військову допомогу Україні.
- Президент України Володимир Зеленський і президент Латвії Едгарс Рінкевичс 11 квітня у Вільнюсі підписали угоду про співробітництво у сфері безпеки та довгострокову підтримку.
- Через сім тижнів після того, як уряд Чехії виявив 800 000, а згодом мільйон артилерійських снарядів, які союзники України можуть придбати для ЗСУ, міністр оборони Естонії Ганно Певкур заявив, що його власний уряд знайшов ще один мільйон снарядів і ракет для Сил оборони.
Президент Володимир Зеленський призначив генерал-лейтенанта Анатолія Кривоножка новим командувачем Повітряних сил Збройних Сил України. Про це він повідомив у вечірньому зверненні 2 серпня, приуроченому до Дня Повітряних сил.
У ніч проти 3 серпня російські безпілотники вдарили по двох містах на Харківщині – Балаклії та Чугуєву. За інформацією слідства, близько першої ночі по Балаклії було випущено понад десять дронів. Унаслідок обстрілу пошкоджено приватні будинки та господарські споруди.
Всесвітня метеорологічна організація (ВМО) зафіксувала рекордний спалах блискавки – 829 км. Спалах стався ще у 2017 році на Великій рівнині у США.
Новий фотопроєкт нідерландського фотографа Едді ван Весселя пропонує візуальну хроніку руйнувань, спричинених війною в Україні. У фотокнизі, що вийшла у червні, зібрано майже дві сотні світлин, зроблених упродовж понад трьох років.
У британському виданні The Times вийшла стаття історика Ніла Ферґюсона з гострою критикою західних політиків за лицемірну позицію щодо конфліктів у світі, зокрема – щодо України та Гази.