Данія збільшить військову допомогу Україні на €590 млн

Джерело: пресслужба Міноборони Данії

Уряд Данії та переважна більшість партій у Фолькетингу погоджуються збільшити військову підтримку України на 4,4 млрд крон (590 млн євро) у 2024 році. Це означає, що загалом фонд військової підтримки України на 2023-2028 роки сягатиме 64,8 мільярда крон (8,6 млрд євро).

Зауважується, що переважна більшість затвердженої військової допомоги на 2024 рік вже виділили. Водночас уряд країни наполягає на необхідності подальшого озброєння України, тому спільно з парламентом дійшли згоди стосовно додаткових фінансових погоджень.

Від початку війни Данія була однією з найактивніших країн-донорів. Ми повинні залишатися такими й надалі, і тому я радий, що переважна більшість партій у Фолькетингу підтримують наше пропозицію у додаткових 4,4 мільярда до Українського фонду на військову підтримку у 2024 році. Надзвичайно важливо, щоб ми показали українцям, що ми підтримуємо їх у нинішній серйозній ситуації, – зазначив міністр оборони Троелс Лунд Поульсен.

Пріоритетом допомоги країна і надалі визначає озброєння та навчання військових. Більшість озброєння Данія закупляє у своїх виробників та інших країн.

Боротьба України за свободу – це також наша боротьба, і тому правильно, що ми продовжуємо та посилюємо підтримку України. Я особливо радий політичній підтримці, яку ми, данці, виявляємо, – наголосив речник Соціал-демократичної партії Саймон Коллеруп.

  • Уряд Данії виділяє додаткові кошти для дансько-українського фонду, який сприяє залученню інвестицій з боку данських компаній в Україну.
  • Данія та Україна підписали меморандум про довгострокову співпрацю, згідно з яким Данія виділить 420 мільйонів євро на підтримку приватного сектора та критичної інфраструктури в Україні.
  • Уряд Данії повідомив про надання Україні нового пакету військової допомоги на суму у 2,2 млрд крон (близько 295 млн євро). Кошти будуть спрямовані на розвиток морського потенціалу, БпЛА та виготовлення запчастин для ракет.

17 листопада вибухотехніки знешкодили бойові частини двох російських безпілотників, які не здетонували під час атаки у Рівному.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що удари Сил оборони по Керченському мосту є захистом від російської агресії.

17 листопада російська влада скликала екстрене засідання після часткового обвалення Кримського мосту внаслідок атаки ЗСУ. Комісію з ліквідації наслідків очолив віцепрем’єр РФ Марат Хуснуллін.

Зустріч Дональда Трампа, Сі Цзіньпіна та Володимира Путіна, запланована на четвер у китайському Шеньчжені, навряд чи завершиться суттєвими домовленостями. Позиції та очікування трьох лідерів надто різняться, аби розраховувати на значний прорив. Для Кремля головним результатом може стати сама зустріч і спільна фотографія президентів США, Китаю та Росії, яка дозволить Москві провести паралелі з Ялтинською конференцією 1945 року.

Головна дипломатка Європейського Союзу Кая Каллас намагається домогтися повернутися до переговорів щодо припинення російсько-української війни після того, як її не включили до команди, котра представляє Європу в перемовинах.