Зеленський ветував закон, що дозволяв звільняти працівників за знайомих на ТОТ
Джерело: картка проєкту закону
15 травня президент Володимир Зеленський заветував законопроєкт №7731, повернувши його зі своїми пропозиціями на розгляд народних депутатів.
16 травня документ направили на розгляд Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
25 квітня Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 7731, який дозволяє звільнити будь-якого працівника за те, що той не повідомив роботодавця про наявність зв’язків з людьми, які живуть чи прописані в Росії або на окупованій території України – якщо такий обов’язок передбачено правилами внутрішнього трудового розпорядку. Для багатьох підприємств (не лише державних) такі правила є обов’язковими.
У пояснювальній записці до документа мовилося, що проєкт Закону України “Про внесення змін до статті 41 Кодексу законів про працю України щодо встановлення додаткової підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця” розроблено з метою врегулювання на законодавчому рівні трудових відносин для захисту національних інтересів України в умовах збройної агресії проти України.
Законопроєкт зареєстрували ще у вересні 2022 року, і він передбачав, що працівників стратегічно важливих державних підприємств (та об’єктів критичної інфраструктури), які продемонстрували підтримку держави-агресора, можна буде звільнити за фактом вчинення такого проступку, без додаткових підстав.
Логіка тодішньої версії законопроєкту № 7731 була більш-менш зрозумілою – створити механізм, який дозволить усунути ризик витоку стратегічно важливих даних до ворога від особи, яка симпатизує агресору. Перша версія законопроєкту № 7731 стосувалась тих, хто вже безпосередньо продемонстрував підтримку РФ і тільки цих людей.
Проте, у процесі розгляду Верховною Радою зміст цього законопроєкту докорінно змінився – настільки, що його існування вже не можна виправдати ані логікою воєнного часу, ані будь-якими ризиками.
У другому читанні та в цілому народні депутати ухвалили вже нову редакцію законопроєкту № 7731, яка дозволяє звільнити працівника будь-якого підприємства (вже не тільки стратегічно важливого та державного підприємства) за те, що ця людина:
- була засуджена за злочин проти основ національної безпеки України (але крім випадків, коли суд призначив “умовне” покарання);
- не повідомила роботодавця про наявність зв’язків з людьми, місце постійного проживання (перебування, реєстрації) яких знаходиться на території держави-агресора або тимчасово окупованій території України – якщо такий обов’язок передбачений правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Нещодавно представники низки правозахисних організацій закликали президента накласти вето на закон, позаяк застерегли, що дія закону поширилася не лише на працівників об’єктів критичної інфраструктури.
Положення закону створюють підстави для утисків та стигматизації осіб, які, як і мільйони наших співгромадян, мають родичів і друзів серед мешканців тимчасово окупованих територій, внутрішньо переміщених осіб, людей, які виїхали за кордон у зв’язку зі збройною агресією Росії проти України й зареєстровані на тимчасово окупованій території, – пояснили у заяві.
7 травня Букви звернулися до народних депутатів України, які проголосували за ухвалення законопроєкту № 7731 в другому читанні та в цілому, з пропозицією пояснити виборцям мотиви свого рішення та надати власну позицію, яку буде опубліковано на сайті Букв.
- 7 травня комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки схвалив продовження терміну дії воєнного стану та загальної мобілізації в Україні на 90 днів.
- Уряд України ухвалив рішення продовжити на один місяць усі чинні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Це стосується відстрочок, які надано згідно з постановою №76 і які мали закінчитися станом на 7 травня 2024 року.
- 8 травня Верховна Рада прийняла в другому читанні законопроєкт №11079-1 про мобілізацію деяких категорій засуджених осіб.
28 вересня фракція “Європейська Солідарність” закликала терміново скликати закрите засідання погоджувальної ради та Верховної Ради через безперервний повітряний терор з боку Росії, повідомила співголова фракції Ірина Геращенко. Нардепка стала свідком удару по будівлі Національної академії наук України у Києві.
28 вересня міністри оборони країн Євросоюзу на зустрічі у Брюсселі не зробили нових заяв про передачу Україні ракет-перехоплювачів для систем Patriot із національних запасів. Про це повідомила Верховна представниця ЄС із закордонних справ та безпекової політики Кая Каллас.
З часу повномасштабного вторгнення Росія різко збільшила виробництво озброєнь, проте, тепер можливості військово-промислового комплексу досягли межі. У 2023–2025 роках три основні галузі, до яких належить військова продукція, — виробництво “інших транспортних засобів та обладнання”, “комп’ютерів, електронних та оптичних виробів” і “готових металевих виробів” — збільшили випуск у 1,9–2,1 раза, свідчать дані Росстату. Однак у наступні три роки їхнє зростання буде значно повільнішим, прогнозує Мінекономрозвитку РФ.
ЄС розробляє новий механізм координації заходів у відповідь на російські диверсії та інші гібридні атаки на тлі попереджень від європейських посадовців про те, що Москва готує нові операції по всьому континенту.
17-річну агентку російської воєнної розвідки засудили до десяти років позбавлення волі за коригування російських атак по Чернігівщині. Суд визнав її винною у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану.