РФ та КНДР прагнуть посилити співпрацю у судовій сфері: в ISW пояснили, навіщо це Росії
Джерело: Інститут вивчення війни
До Північної Кореї прибув російський генпрокурор Ігор Краснов. Ту він зустрівся зі своїм північнокорейським колегою Кім Чол Воном, з яким обговорив продовження співпраці та підписав угоду про спільну роботу генпрокуратур РФ та КНДР протягом 2024-2026 років.
Фахівці зауважили, що генпрокуратури країн підтримували діалог з 2010 року через попередню угоду про співпрацю.
“Але нова угода, ймовірно, буде набагато зосередженішою за обсягом, що відображає активізацію російсько-північнокорейської співпраці протягом останнього року”, – мовиться у звіті.
У межах візиту Красно наголосив на важливості “налагодження регулярного обміну законодавчими актами” між Росією і КНДР і зазначив, що РФ готова поділитися власним досвідом розвитку судової практики з Північною Кореєю, а також ознайомитися з судовою практикою Північної Кореї, зокрема в сферах комунікаційних та інформаційних технологій.
“Обидві країни протягом останнього року посилили військову, політичну, дипломатичну та економічну співпрацю, але очевидне бажання узгодити порядок денний судової та прокуратури заслуговує особливої уваги”, – зауважили фахівці.
Аналітики наголосили, що генпрокуратура РФ використовує адміністративні закони як зброю для посилення контролю судової системи над російським суспільством, і нещодавні закордонні контакти Краснова (зокрема з офіційними особами Іраку та Центральноафриканської Республіки), ймовірно, частково мають на меті поділитися таким судовим контролем і правоохоронною тактикою в обмін на збільшення власного арсеналу внутрішніх методів контролю Росії.
“Інтерес Росії до судової експертизи Північної Кореї у сфері комунікацій та інформаційних технологій, ймовірно, є відображенням бажання Кремля консолідувати контроль над російським інформаційним простором, у тому числі через платформи обміну повідомленнями та сервіси віртуальної приватної мережі (VPN)”, – резюмували фахівці.
- Лідер Північної Кореї Кім Чен Ин зустрівся з заступником глави міноборони РФ Олексієм Криворучком. Разом вони обговорили важливість тіснішого об’єднання армій країн “для захисту миру та справедливості у всьому світі”.
У понеділок, 25 серпня 2025 року, ізраїльський удар по лікарні Насер на півдні сектора Газа забрав життя чотирьох журналістів, серед яких була 33-річна Маріам Дагга, фрілансерка, яка працювала на Associated Press (AP). Про це повідомляє саме агентство AP, посилаючись на дані представників охорони здоров’я Гази.
Мова залишається одним із ключових символів української ідентичності, і будь-які спроби Росії нав’язати двомовність в Україні є не просто питанням лінгвістики, а частиною стратегії Кремля з руйнування української державності. Про це в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” заявила уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська, коментуючи можливі поступки в мирних переговорах із Росією. Для українців, які вже четвертий рік протистоять російській агресії, ці слова мають особливе значення, адже мова була і залишається одним із фронтів боротьби за незалежність і гідність.
Роман Смолянюк, якого в Україні вважали зниклим безвісти, воює у складі російського батальйону імені Максима Кривоноса. Про це повідомляє Суспільне з посиланням на власне розслідування.
Росія змінює свій підхід до військової присутності в Африці, замінюючи сумнозвісну групу найманців Вагнера на нову структуру під назвою Африканський корпус, яка перебуває під прямим контролем Міністерства оборони РФ. Про це повідомляє американське видання CNN, аналізуючи мотиви Кремля та наслідки цієї трансформації для країн Сахелю – регіону в Західній і Центральній Африці, що простягається від Сенегалу до Судану. Для української аудиторії, яка уважно стежить за діями Росії через війну, що триває з 2022 року, цей матеріал важливий, адже він показує, як Москва розширює свій вплив у світі, використовуючи військову силу та політичну нестабільність.
Колишній головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний, який нині обіймає посаду посла України у Великій Британії, опинився в центрі уваги через можливі політичні амбіції. Про це пише британське видання The Guardian, яке дослідило складну ситуацію, в якій перебуває Залужний після його звільнення з військової посади та призначення на дипломатичну. Для української аудиторії, яка пам’ятає Залужного як “залізного генерала”, що очолював успішну оборону країни на початку повномасштабного вторгнення Росії в 2022 році, ці повідомлення викликають особливий інтерес, адже його ім’я часто згадують як потенційного кандидата на посаду президента України.