Наступного тижня Путін відвідає Монголію попри ризик бути арештованим за ордером МКС

Джерело: AP News

Наступного тижня президент РФ Володимир Путін здійснить до Монголії, яка є членом Міжнародного кримінального суду (МКС), відтак може арештувати очільника Кремля за виданим минулоріч ордером.

Візит Путіна запланований на 3 вересня. Це буде його візит до країни, яке є членом МКС, відтоді, як у березні 2023 року було видано ордер на його арешт через воєнні злочини скоєні в Україні – депортацію українських дітей.

Відповідно до установчого договору суду, Римського статуту, члени МКС повинні затримувати підозрюваних, на яких видано ордер, якщо вони прибудуть на їхню територію.

Водночас МКС не має ніяких повноважень, аби змусити країну затримувати підозрюваного. До прикладу, у 2015 році президента Судану Омара аль-Башира не арештували, коли він відвідав ПАР, яка є членом МКС.

У Кремлі, який раніше наголошував, що не визнає юрисдикцію МКС, не коментували перспективи арешту Путіна в Монголії.

Згідно з повідомленням Кремля, Путін вирушить до Монголії на запрошення президента Ухнаа Хурелсуха “для участі в урочистих заходах, присвячених 85-й річниці спільної перемоги радянських і монгольських збройних сил над японськими мілітаристами на річці Халхін-Голі”. Путін також проведе переговори з Хурелсухом та іншими високопосадовцями Монголії.

МКС звинуватив Путіна в особистій відповідальності за викрадення дітей з України.

Це був перший випадок, коли МКС видав ордер проти лідера одного з п’яти постійних членів Ради Безпеки ООН. У заяві МКС зазначено, що Путін “імовірно несе відповідальність за воєнний злочин у вигляді незаконної депортації (дітей) і незаконного переміщення (дітей) з окупованих територій України до Російської Федерації”.

Кремль “скасував” ордер як “недійсний”.

Однак з того часу Путін не їздив до країн-членів МКС. Путін пропустив саміт блоку країн, що розвиваються, БРІКС минулого року в ПАР.

Тоді ПАР місяцями просив Кремль, аби Путін не приїжджав на саміт, аби вони уникнули дипломатичних наслідків. Відтак Путін взяв участь у саміті у форматі онлайн.

Росії знадобиться від кількох місяців, щоб підняти та відвести пошкоджену конструкцію Керченського мосту. Наразі окупанти обстежують пошкодження та з’ясовують, як демонтувати й перемістити елемент споруди.

Російські окупанти атакували залізничний вокзал в Овруцькій громаді Житомирської області. Унаслідок удару постраждала одна людина.

Війна дронів між Україною та Росією спричинила різке зростання світових цін на оптоволокно, яке використовують для керування безпілотниками, стійкими до засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ). Вартість високоякісного волокна зросла з приблизно $4 до майже $30 за кілометр. Росія має перевагу в закупівлях завдяки централізованому постачанню великими партіями.

Удень 21 листопада російські окупанти атакували Одеську область. Унаслідок удару пошкоджені об’єкти цивільної інфраструктури, зокрема два приватні будинки. Обійшлося без постраждалих.

Міністр оборони Канади Девід Макгінті заявив, що не бачив нібито таємного американського меморандуму, в якому встановлюються обмеження на співпрацю між збройними силами Канади та США.