Уряд затвердив постанову про експериментальний проєкт з відбудови Каховської ГЕС

Джерело: прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Сьогодні, 18 липня, Кабінет міністрів України затвердив постанову про експериментальний проєкт з початку відбудови Каховської ГЕС, яку підірвали російські окупанти.

Проєкт розрахований на два роки. На першому етапі планується спроєктувати всі інженерні конструкції, а також підготувати необхідну базу для відновлення.

За словами Дениса Шмигаля, другий етап розпочнеться після деокупації територій, де розташована ГЕС. Він передбачає власне будівельні роботи.

Координуватиме проєкт Міністерство економіки, а замовником робіт буде “Укргідроенерго”.

“Відбудова Каховської гідроелектростанції примножить економічний потенціал України як в аграрній, так і в енергетичній сфері”, – резюмував Денис Шмигаль.

Раніше міністр енергетики України Герман Галущенко заявив, що після повної деокупації Херсонської області на місці Каховської ГЕС, яку росіяни підірвали, збудують нову гідроелектростанцію.

Очільник Міненерго зазначив, що терористичний акт росіян повністю знищив Каховську ГЕС. Тому там неможливо провести ремонтні роботи або щось доробити.

“Але це не означає, що ми не будемо будувати нову станцію. До того ж, я впевнений, що ми це обов’язково зробимо після деокупації наших територій. І це буде сучасна станція, у будівництві якої візьмуть участь багато партнерів із найкращими технологіями в цій галузі”, – розповів Герман Галущенко.

Російські окупанти вдарили дроном по супермаркету у Дніпровському районі Херсона. Унаслідок атаки постраждали четверо людей.

Російські окупанти атакували об’єкти Нафтогазу у Запорізькій і Дніпропетровській областях. Внаслідок атаки поранений співробітник компанії.

Жінка разом із сином змогла пішки вийти з прифронтової Костянтинівки до Дружківки, подолавши небезпечний шлях разом із собакою та котом.

У квітні Україна здійснила 21 удар по російських нафтових об’єктах, що призвело до падіння виробництва нафтопродуктів у РФ до рівня 2009 року.

В Євросоюзі знову можуть повернутися до питання санкцій проти глави Російської православної церкви патріарха Кирила. У Києві вважають, що після зміни влади в Угорщині з’явився шанс просунути це рішення, яке раніше неодноразово блокував Будапешт.