Зеленський провів Ставку на Сумщині: відзначив воїнів Курської операції
Джерело: Володимир Зеленський/Телеграм
Президент України Володимир Зеленський в п’ятницю, 4 жовтня, провів засідання Ставки в Сумській області.
Обговорили захист інфраструктури, зокрема енергетичних об’єктів, та роботу ППО.
Заслухали доповіді командування Повітряних сил, а також міністра енергетики, керівника СБУ та Головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського.
“Є рішення, щоб підтримати регіон, і окремо ще будуть наради щодо енергетики Сумщини, інших наших прикордонних областей. Перед зимою найголовніше – резерв міцності”, – сказав глава держави.
Президент також відвідав українських воїнів, які беруть участь у Курській операції, зокрема бійців 82-ї бригади, й відзначив їх державними нагородами.
“Пишаюся хоробрістю всіх наших хлопців, наших воїнів! І дуже важливо розуміти, що Курська операція – реально стратегічна річ, те, що додає мотивації партнерам, додає мотивації бути з Україною, бути більш рішучими й тиснути на Росію – тиснути так, як це може допомогти нам закінчити війну справедливо”, – сказав він.
- Станом на 16:00 п’ятниці, 4 жовтня, найгарячішими на фронті залишаються Курахівський, Куп’янський та Покровський напрямки. На цей час кількість бойових зіткнень зросла до 79.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.