«Ножові рани та струс мозку»: історія порятунку собаки, якого, ймовірно, травмував господар

Жорстоке поводження з твариною – це не лише про побиття, а й залишення тварини без догляду на тривалий час, позбавлення їжі, води, лікування та інших як базових, так і важливих потреб. Очевидними ознаками можуть бути виснаження тварини, втрата ваги, відсторонення від господаря тощо. Це сигнали, які вже мають насторожити, а особливо тоді, коли відомо, що собака, кіт або інші тварини – не є безпритульними. У разі виявлення подібних ознак, кожен має право звернутися із заявою до органу поліції або зоозахисних організацій. Це перший крок, який може сприяти тому, що відповідні структури розпочнуть розслідування за фактом жорстокого поводження з твариною.

До редакції Букв звернулася Антоніна, яка стала свідком наслідків побиття собаки, ймовірно, зі сторони господаря. За її словами, чоловік, власник стаффордширського тер’єра на ім’я Брі, неодноразово застосовував фізичне насильство до своєї тварини. Небайдужі люди не вперше надавали допомогу Брі, але цього разу ситуація була критичною: якби не своєчасне медичне втручання, значна крововтрата від завданих поранень могла б призвести до фатальних наслідків. 

Наразі стан собаки стабілізовано, однак люди, які її врятували, переживають, що господар, маючи всі документи на власність, зможе повернути Брі. Адже законодавство в більшості випадків не дозволяє одразу забрати тварину у власника без судового рішення або рішення відповідних органів, навіть якщо є докази жорстокого поводження. Антоніна планує передати всі докази (фото, відео, свідчення очевидців, медичні довідки про стан тварини після побиття) – до поліції. І на цьому етапі респондентка також покладається на розголос.

Більше щодо того, як раніше сусідам вже доводилось допомагати Брі, про ознаки, які вказували на те, що собака не отримує належного догляду, а також те, у якому стані перебувала Брі на момент того, коли її знайшли пораненою, ускладнення, що виникли через стрес, пошук нової родини, і, власне, виклики її прилаштування – Антоніна розповіла для Букв.

Фото: особистий архів Антоніни

– Наскільки я розумію, у Брі є господар, але при цьому, Ви казали про те, що їй неодноразово допомагали інші небайдужі люди. Чому раніше вже доводилось їй допомагати? 

– Річ у тім, що ми знаємо, що господар Брі, на жаль, має різні залежності та проблеми зі здоров’ям. Він є нашим сусідом, тож бачили різне. Траплялося, що він просто залишав Брі одну на вулиці. Тому, звісно, потрібно було надати їй допомогу, погодувати, іноді забрати до себе, прихистити, зігріти. Також відносно нещодавно цей чоловік випав з балкона, і Брі залишилася у квартирі одна. Кілька днів сусіди доглядали за собакою, поки не приїхали батьки господаря.

– Повернімось до того вечора, коли Ви знайшли Брі травмованою. Я так розумію, що вона втекла після поранення, і Ви знайшли її на власному подвір’ї, так? Як вона взагалі себе поводила? Чи йшла до рук?

– Коли я ще була на роботі, мені подзвонив мій хлопець і сказав, що по двору бігає Брі, вся в крові, і він не розуміє, що з нею сталося. Він спробував дати їй смаколик, але вона не захотіла, тому він завів Брі до її під’їзду, адже було незрозуміло, що трапилося. Думали, що, можливо, її покусали інші собаки. На вулиці ж було дуже холодно, тож вирішили, що краще їй побути в під’їзді. Через пів години я повернулася додому і знову побачила, що Брі бігає по двору сама. Вона була дуже налякана, облизувалася, бо з неї постійно текла кров. Брі ніби хотіла дотягнутися до тих ранок.

Потім прийшла наша сусідка Саша, яка спробувала надіти на неї шлейку, щоб відвезти в клініку. Брі підпустила її до себе, але причепити повідець вже не вдалося, бо вона почала трохи гарчати. Далі ми з хлопцем спробували потрошку годувати її смаколиками. І так, потихеньку, ми заманили її в машину, щоб відвезти в клініку. Попри те, що сталося, у неї таке добре серце, що вона однаково йшла до людей, хоч і була налякана. 

Відео: особистий архів Антоніни

– Коли її вже вдалось доставити до ветеринарної клініки, які травми було виявлено? Бо з того, що Ви попередньо описали – це абсолютно важкі поранення, через що, можна припустити, що вона була у критичному стані. 

– Так, це був критичний стан, тому що коли Брі вже привезли в клініку, лікарі сказали, що це ножові рани. З одного боку, це жахливо, але з іншого – дещо полегшило ситуацію в тому сенсі, що рвану рану зібрати й зашити було б набагато важче. Водночас пережите було великим стресом для самої собаки, і вона втратила багато крові. Нам потім повідомили, що вночі в неї навіть стався серцевий напад, але, на щастя, лікарі були поруч, поставили їй крапельницю, і Брі стало легше. Також у Брі виявили струс мозку, що може означати, що її сильно били ногами. Якби, наприклад, після побиття господар закрив би її на ніч у квартирі, все могло б бути дуже сумно.

– До речі, окрім нанесених поранень, у якому взагалі стані була Брі? Адже, як Ви зазначили, їй переважно допомагали інші сусіди, тож, можна припустити, що сам господар міг не дуже за нею доглядати, навчати.

– Взагалі, ми бачимо, що Брі, знає, наприклад, деякі команди. Складається враження, що коли її тільки взяли (а зараз їй приблизно три роки), то нею ще займалися. З того часу в неї залишилися якісь базові навички, але далі її просто не навчали. 

Якось був випадок, коли я гуляла зі своєю собачкою, а Брі з господарем. Я тоді не знала, яка вона за характером, адже це стафф, і мені було незрозуміло, як вона може відреагувати на інших собак. Господар завжди казав, що вона добра, але іноді Брі могла добряче гавкнути на іншу собаку. Це було небезпечно і свідчило про те, що він не надто займався її вихованням.

Але взагалі я дуже рідко бачила, щоб він гуляв з Брі. Часто з нею гуляли різні його знайомі, але проблема в тому, що Брі дуже активна й сильно тягне повідець. Коли є господар, собака його слухається, а от коли з нею гуляли ці люди, які постійно змінювались, вони просто бігали за нею по двору, не маючи жодного контролю над собакою. Це теж небезпечно.

Фото: особистий архів Антоніни

Також був випадок, коли ми гуляли, і я побачила, що господар почав бити Брі. Я підійшла до нього і запитала: “Що ви робите? Для чого ви її б’єте?”. Він відповів, що вона його нібито не слухається. Я йому сказала: “А якщо вас зараз почати бити, бо ви не слухаєтесь?”. 

Мені було страшно, бо я не знала, що в нього на думці, і думала, може він зараз “натравить” на мене собаку зі словами “фас, кусай”. Але з іншого боку, я не могла просто пройти повз, спостерігаючи, як він б’є собаку. І я так розумію, що це був не поодинокий випадок, а подібне відбувалося на постійній основі. Всі бачили, що він її б’є, але забрати собаку – не так просто, і навіть зараз з цим теж є проблеми. Все має бути юридично правильно.

– Поговоримо про лікування Брі. Як вдалось стабілізувати її стан? Чи були якісь ускладнення? Щоб зрозуміти, які це обсяги роботи, витрати, що наразі потрібно підтримувати її стан, де вона перебуває і таке інше.

– На щастя, ми дуже швидко звернулись до хорошої клініки, де їй одразу надали допомогу. Всі дні з моменту тієї ситуації вона знаходилась у ветклініці. Кожен день їй надавали якусь допомогу: були операції, зашивали шви, знімали їх, моніторили її стан, робили аналізи, перевіряли, чи є в неї щеплення, наприклад, від сказу та інших хвороб. Один день, не враховуючи витрат, що перевищували необхідні, обходився у тисячу гривень, щоб утримувати собаку в клініці. Надалі ми також опікуємось її реабілітацією, плануємо ще зробити стерилізацію.

Як я вже казала, у Брі дуже добре серце, і коли ми наступного дня приїхали до неї, вона вже набагато краще себе почувала. Її голова була ще перебинтована, тому що ранки не можна було відкривати, але вона одразу йшла до людей та була дуже грайлива. Ми бачили, як вона підходить до лікарів, не гарчить, не нервує. Дуже добра та відкрита. 

Відео: особистий архів Антоніни

Єдине, що в перший день вона нікого до себе не підпускала. Таке теж було. Хто її більше приголубить і дасть смаколики – до того вона йде. Тому лікарі спершу не могли поставити їй укол, але добре, що там був мій хлопець, і якраз він зробив їй укол. В той момент вона слухалась лише його. Мабуть, пам’ятала, що він їй допомагав. Тобто, вона слухається ту людину, яка більш уважна до неї.

Коли минув тиждень перебування Брі у клініці, мені написала Саша (яка безпосередньо займається лікуванням), що потрібно вже щось вирішувати, оскільки Брі почувається відносно добре, і лікарі кажуть, що її можна виписувати. Ми хвилювались, бо не було людини, яка могла б її забрати. Подумали, що, можливо, візьмемо її до себе, поки будемо чекати нового господаря. Адже собака мешкала в домашніх умовах, а переїзд до притулку після всього пережитого – це був би великий стрес для неї.

– Повернімось до людини, яка безпосередньо вчинила насилля над собакою. Як Ви кажете, це був її господар. Як взагалі вдалось встановити цю інформацію, якою була комунікація з цим чоловіком, що він говорить? І чи викликали Ви поліцію?

– Так, поліція приїжджала, але, на жаль, вони спершу нічого не змогли зробити. Він не відчиняв двері, тож поліція просто поїхала. Вони й раніше знали про нього як про не дуже соціально порядну людину, тож це не стало для них новиною. Ми ж, своєю чергою, відразу зробили всі фото, щоб максимально задокументувати завдані травми й довести цю справу до кінця. Тож є офіційні висновки про те, що сталося з Брі. 

Фото: особистий архів Антоніни

Особисто ми з ним не спілкувались, бо це просто неможливо. І, чесно кажучи, він моментами небезпечна людина й особисто я його дуже сильно боюся. Проте, через кілька днів після того, як поліція не змогла з ним зв’язатися, він почав ходити по двору, шукаючи сигарету, і навіть підходив до мене. Зазвичай він зачинявся у квартирі та міг довго не виходити. Ввечері стало відомо, що його все ж затримала поліція. Наразі, з того, що ми знаємо, він певний час проходитиме лікування, оскільки має показання для психіатричної допомоги.

– Я ще хочу уточнити щодо того, чи були раніше у когось спроби поскаржитися на поведінку цього чоловіка щодо собаки? Чи зверталися до зоозахисних організацій або правоохоронних органів, щоб вони взяли ситуацію під контроль?

– Я знаю, що раніше одна з сусідок вже забирала Брі. Однак, батьки господаря буквально заступалися за нього, запевняли, що більше такого не буде (що він не буде залишати її без нагляду), просили вибачення, і тому вона повертала собаку додому. Але, рятуючи Брі, у нас вже була чітка позиція більше не віддавати її цій родині через систематичні випадки побиття та залишення на вулиці.

– Власне, на даному етапі, чи робить цей чоловік якісь кроки, аби повернути Брі? І, загалом, чи є вірогідність того, що собаку повернуть до нього, чи це безпосередньо потрібно буде вирішувати через суд?

– Взагалі, ми спершу переживали, що Брі має чіп і офіційно зареєстрована на свого власника. Бо коли ми її забирали, то не думали про юридичні питання, адже потрібно було першочергово врятувати собаку. Але виявилось, що на чипу немає даних, тож нібито Брі нікому не належить. Однак, є інші документи, які можуть закріплювати за ним право на собаку.

За деякий час після того, як ми врятували Брі, батьки її господаря почали телефонувати, розпитувати, де собака і що сталося. Ми одразу відповіли, що не будемо повертати її після того, що вчинив господар. Спочатку вони казали, що подаватимуть до суду, але згодом їх позиція трохи змінилася, і вони ніби вже не хотіли забирати Брі. Проте днями вони знову зв’язалися з нами з тими ж заявами про намір забрати собаку. Їхня позиція постійно змінюється, і ми навіть не розуміємо, чого вони насправді хочуть. 

Відео: особистий архів Антоніни

Ми їм сказали: “А якби, після того, що зробив господар, вона б просто померла? Кого б ви забирали тоді?”. Це цілком могло статися, якби ми не втрутилися вчасно. Але наразі вони кажуть, що не знали саме про побиття собаки. Вони також вважають, що якщо Брі буде зі своїм господарем, він навпаки поводитиме себе краще, відчуваючи відповідальність за собаку.

– Ця історія є прикладом того, що варто уважно приглядатися навіть до тих тварин, які є під опікою людини. Давайте на прикладі цієї ситуації обговоримо, чому не можна зволікати, якщо є підозри на жорстоке поводження з тваринами, і які ознаки можуть вказувати на це.

– Найважливіше – звертати увагу, якщо бачите, що господар штурхає, тягне або б’є собаку під час прогулянки. Це неприпустимо. Навіщо брати собаку, якщо виплескувати на неї негативні емоції? Мінімальні прояви насильства, як штурхання ногою чи різкі ривки за той же повідець, можуть завдати серйозної шкоди тварині. 

Не можна залишатися байдужим до подібних дій. Якщо бачите таке, варто підійти до господаря та запитати, що сталося. Його реакція на ваше питання багато прояснить – чи почне він захищатися агресією, чи, можливо, задумається. Така розмова може допомогти людині “перемкнутися” і зрозуміти, що так поводитись з твариною не можна. Звісно, якщо це одиничний випадок. Проте якщо насильство систематичне, тоді важливо не тільки поговорити з людиною, а й звернути увагу, чи все гаразд із собакою, і чи немає у неї забоїв.

Часто бувають випадки, коли люди, які беруть маленьких собак, знають, що ця тваринка не може дати їм відсіч. Тоді вони завдають їм шкоди, знаючи, що їм за це нічого не буде. Це найгірше. У цьому випадку навіть стафф, який є сильним собакою, не вкусив господаря, аби захистити себе. На жаль. Вона виявилася беззахисною перед його агресією. 

Те, що він зробив з Брі, я ніколи не забуду. І для нього немає ніякого виправдання. Розумієте, якщо людина ще може, наприклад, крикнути на тварину, хоча це теж не є правильним, то те, що сталося з Брі – це надзвичайний рівень жорстокості. І його родина, як мінімум, бачила, що він не займається собакою, тож вони могли б її забрати, але цього не сталося.

Фото: особистий архів Антоніни

– Знаю, що є родина, яка зголосилась прихистити Брі. Розповісте трішки про них? Я правильно розумію, що процес “передачі” Брі новій родині не буде миттєвим? Що наразі для Вас найважливіше?

– Буквально в перший день, коли ми почали шукати родину для Брі, мені написала моя знайома про те, що є людина, яка хоче її забрати. Виявилось, що це чоловік та дружина, і у них вже є собачка, до речі, теж стафф. Вони одразу хотіли забрати Брі, але потім поговорили з господарем будинку, який вони орендують, і той був проти. Ми, звісно, дуже засмутились. Але згодом він написав, що домовився з господарем, бо дуже хоче бачити Брі в їхній родині.  

Тож ми вирішили віддати Брі саме їм. Але, на жаль, так сталось, що Брі не потоваришувала з іншою собакою, яка є в родині, тож нам довелось її забрати. Зараз Брі перебуває на перетримці.

Насправді нам писало багато людей: хтось зі Слов’янська, ще хтось з Одеси, було чимало повідомлень. Але ми думаємо, що, якщо їй потрібна буде допомога, краще нехай вона буде у Києві, щоб ми могли одразу приїхати. Адже якщо вона поїде, наприклад, у Слов’янськ, це прифронтове місто, і після того, як вона пережила стрес, її не можна знову піддавати такому ризику. 

Нам дуже важливо, щоб нова родина любила Брі, а вона їх. Перш ніж передати її до цієї родини, ми маємо переконатись, як вона реагує на цих людей, чи тягнеться до них, чи готові вони дбати про неї. Ми не можемо допустити, щоб собака пережила щось подібне. Зараз ми переживаємо, щоб Брі знову не потрапила до цієї родини. Тому розголос – це можливість привернути увагу потрібних структур, зоозахисних організацій, які допоможуть захистити Брі.