КНДР також ратифікувала договір про стратегічне партнерство з Росією

Джерело: Reuters

Північна Корея ратифікувала договір про взаємну оборону з Росією, підписаний лідерами двох країн у червні, який закликає кожну сторону прийти на допомогу іншій у разі збройного нападу.

Лідер Північної Кореї Кім Чен Ин підписав указ про ратифікацію угоди в понеділок, 11 листопада, і вона набуде чинності, коли обидві сторони обміняються ратифікаційними грамотами.

Президент Росії Володимир Путін також підписав договір, який передбачає, що дві країни повинні “негайно надати військову та іншу допомогу, використовуючи всі наявні засоби”, якщо одна зі сторін перебуває у стані війни.

Кім уклав угоду з Путіним на саміті в червні.

За даними західних ЗМІ та офіційних осіб, до Росії з Північної Кореї вже було направлено близько десяти тисяч військових для участі у війні проти України. За повідомленням української розвідки, Збройні сили України вже вступали в бій із підрозділами з КНДР на території Курської області Росії. Президент України Володимир Зеленський підтвердив втрати серед північнокорейських сил.

У НАТО засудили активізацію військового співробітництва між Росією та Північною Кореєю. В Альянсі заявили, що залучення північнокорейських військ до війни проти України є небезпечною ескалацією конфлікту, яка порушує резолюції Ради Безпеки ООН та викликає значне занепокоєння міжнародної спільноти.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.