Основним джерелом доходу Telegram стала криптовалюта — звіт
Джерело: Financial Times
Telegram оприлюднив свої фінансові результати за перше півріччя 2024 року, зазначивши, що основним джерелом доходу стали операції з криптовалютою Toncoin. Ці показники компанія представила інвесторам після затримання її власника Павла Дурова французькою поліцією у серпні.
У звітах вказано, що вартість цифрових активів Telegram зросла до $1,3 млрд, порівняно з $400 млн у грудні 2023 року. За цей період доходи від продажу цифрових активів сягнули $353 млн, із яких $348 млн припали на Toncoin.
Загальний дохід Telegram за півріччя становив $525 млн, що на 190% більше, ніж за аналогічний період попереднього року. Половину цієї суми ($225 млн) отримано завдяки угоді з неназваною стороною, яка використовувала Toncoin як ексклюзивний засіб оплати реклами в Telegram. Цю угоду розірвано 1 жовтня.
Серед інших джерел доходу: реклама принесла $120 млн (удвічі більше, ніж торік), а преміумпідписки – $119 млн.
Блокчейн TON, на якому працює Toncoin, спершу розробив Telegram, але через юридичні суперечки з Комісією з цінних паперів та бірж США у 2020 році проєкт передали спільноті розробників.
Попри це, компанія зберегла значні запаси Toncoin, які стали основною фінансовою підтримкою під час затримання Дурова. Telegram заявив, що цей інцидент суттєво не вплинув на його діяльність.
У результаті зростання доходів компанія вперше стала прибутковою. У першому півріччі 2024 року чистий прибуток Telegram становив $335 млн після сплати податків, тоді як у 2023 році компанія зазнала збитків у розмірі $173 млн.
Telegram залишається під контролем Павла Дурова, попри залучення $2,4 млрд кредитів із погашенням до 2026 року.
- Вартість біткоїна 21 листопада перевищила 98 тисяч доларів під час європейських торгів, що стало новим історичним максимумом для криптовалюти. Зростання продовжилося, і за день ціна підвищилася приблизно на 4%, наблизившись до позначки у 100 тисяч доларів.
Попри побоювання загострення відносин між Україною та Польщею, роковини Волинської трагедії 11 липня не призвели до нової кризи у двосторонніх відносинах. Водночас цей день продемонстрував різні підходи польських політичних сил до діалогу з Києвом. Про це йдеться в аналізі співзасновника “Європейської правди” Юрія Панченка.
13 липня Вищий антикорупційний суд визнав винним екснардепа-втікача Андрія Деркача у держзраді та незаконному збагаченні, призначивши 15 років позбавлення волі та цілковиту конфіскацію всього належного йому майна.
Президент Володимир Зеленський повідомив про затримання колишнього командира 155-ї окремої механізованої бригади Станіслава Лучанова, якого підозрюють у причетності до вбивства двох жителів села Калинівка на Київщині.
У польському місті Бєльсько-Бяла поліція затримала 54-річного чоловіка, який словесно напав на групу українських дівчат у міському автобусі. Правоохоронці встановили його особу після того, як відео інциденту набуло розголосу в соцмережах.
Колишній командир 155-ї окремої механізованої бригади Станіслав Лучанов, якого правоохоронці підозрюють в організації викрадення та умисного вбивства двох цивільних жителів Київщини, є повним кавалером ордена Богдана Хмельницького.