Війна загострила проблему домашнього насильства: кількість випадків зросла на 63% – Тетяна Зотова
Повномасштабне вторгнення Росії негативно вплинуло на ситуацію з домашнім насильством в Україні. Про це заявила директорка Київського міського центру гендерної рівності, запобігання та протидії насильству (КМЦГР) Тетяна Зотова.
“У 2022 році ми спостерігали зниження кількості випадків домашнього насильства, ймовірно, через зміщення суспільного фокуса. Проте вже за наступні два роки ситуація кардинально змінилася. Ми переживаємо небачений сплеск домашнього насильства. Лише у першому півріччі цього року кількість зареєстрованих кримінальних проваджень зросла на 63% у порівнянні з аналогічним періодом 2023-го. І це лише офіційні дані. Реальна картина значно масштабніша”, – повідомила Зотова.
За її словами, війна створила нові соціальні категорії у групах ризику. Зокрема, це люди, які через бойові дії змушені були змінити місце проживання. “Чоловіки на новому місці часто не можуть знайти роботу, забезпечити родину чи вирішити побутові умови. У таких ситуаціях виникають зловживання та агресія стосовно близьких”, – зазначила вона.
Окремою проблемою стало домашнє насильство у родинах військових. Тетяна Зотова підкреслила, що після повернення з війни багатьом захисникам складно адаптуватися до мирного життя. “У зоні бойових дій постійна напруга та контроль – це питання виживання. Але коли військовослужбовці приносять ці закони війни додому, їхні родини не завжди готові до цього”, – пояснила вона.
Інша сторона проблеми – жінки, дружини чи матері військових, які через стрес та переживання можуть проявляти агресію стосовно дітей чи літніх родичів. “Добре, коли жінка це розуміє і звертається за психологічною підтримкою. Але, на жаль, так буває не завжди”, – додала Зотова.
Фахівці наполягають, що проблему домашнього насильства потрібно розглядати через призму війни. У Києві вже реалізують ініціативи підтримки родин військових. “У рамках пілотного проєкту з превенції домашнього насильства та надання психологічної допомоги ми підтримали понад дві тисячі людей“, – розповіла директорка КМЦГР.
Однак для ефективної боротьби з проблемою потрібна загальнонаціональна програма психологічної реабілітації – як для військовослужбовців, так і для їхніх родин.
- Результати опитування Агенції фундаментальних прав ЄС свідчать, що кожна третя жінка в ЄС зазнала сексуальних домагань, насильства та погроз вдома, на роботі чи у громадських місцях.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.