Міністр закордонних справ Литви закликає до міжнародної реакції на вибори в Білорусі
Джерело: LRT
Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будрис закликав міжнародну спільноту відреагувати на президентські вибори в Білорусі, які відбудуться наступного року.
Про це Кястутіс Будрис повідомив у п’ятницю після зустрічі з лідеркою білоруської опозиції Світланою Ціхановською, згідно з інформацією МЗС.
Перший дипломат Литви підкреслив важливість сильної міжнародної реакції на події 26 січня, коли режим організував захід для переобрання Олександра Лукашенка. Він також закликав до продовження санкційної політики та посилення підтримки демократичних сил Білорусі.
“Інтересами національної безпеки Литви є демократична і мирна сусідня Білорусь, тому 19-й уряд Литви продовжуватиме підтримувати демократичні сили Білорусі. Ми подбаємо про те, щоб білоруси, які отримали тимчасовий притулок у Литві, почувалися в безпеці та мали змогу робити внесок у роботу над демократизацією своєї країни”, – сказав Міністр закордонних справ Литви.
Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будрис зазначив, що цього місяця Литва порушила питання Білорусі на Раді ЄС із закордонних справ у Брюсселі й планує зробити це знову в січні.
“Ми маємо говорити вголос про те, що відбувається в Білорусі: безперервні репресії режиму Лукашенка проти білоруського народу, продовження підтримки російської військової агресії проти України та партнерство з Китаєм, Іраном і Північною Кореєю.
Процеси, які відбуваються в Білорусі, матимуть наслідки не лише для Литви, а й для всієї Європи та міжнародної архітектури безпеки”,– сказав міністр.
Також міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будрис і лідеркою білоруської опозиції Світланою Ціхановською обговорили питання, пов’язані з розміщенням російських військ у Білорусі, обходом міжнародних санкцій та посиленням впливу Китаю.
Президентські вибори в Білорусі заплановані на січень, майже через чотири з половиною роки після масових протестів, які спалахнули по всій країні через звинувачення у фальсифікації попередніх виборів.
- Генштаби Росії та Білорусі почали підготовку до проведення спільних військових навчань “Захід-2025”, про що повідомив міністр оборони Білорусі Віктор Хренін.
- Литва забезпечить фінансування виробництва українських далекобійних безпілотників. Відповідний Меморандум про взаєморозуміння підписали у Вільнюсі між міністром оборони Рустемом Умєровим та міністром оборони Литви Лаурінасом Кащюнасом.
У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.
Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.
Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.
Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.
Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.