Президент Ірану відмовився чекати на Путіна, який запізнився на переговори
Джерело: Iran International
Президент Росії Володимир Путін спізнився на зустріч з главою Ірану Масудом Пезешкіаном, котрий приїхав до Москви з візитом 17 січня.
Глава Ірану спільно з делегацією прибув до Кремля на запланований час, однак там повідомили, що Путін ще не готовий. Джерело розповіло, що Пезешкіана запросили до зали очікування, однак, він вирішив поїхати до готелю під приводом молитви. Згодом іранський лідер повернувся на зустріч з Путіним, котру відтермінували майже на годину.
Під час візиту Пезешкіана до Москви, РФ та Іран підписали договір про стратегічне партнерство. Путін назвав угоду “проривною” і наголосив, що вона містить амбіційні завдання, спрямовані на зміцнення двосторонньої співпраці в різних сферах, включаючи оборону та безпеку.
Однак цей документ не передбачає жодних військових зобов’язань, зокрема у разі нападу на одну з країн, на відміну від аналогічного, підписаного між Росією та Північною Кореєю.
Запізнення на зустрічі характерні для президента Росії. Путін не раз змушував світових лідерів чекати. Наприклад, перед цим двічі постала колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель. Зокрема, через шестигодинну затримку під загрозою зриву опинилась зустріч в жовтні 2014 року, присвячена ситуації в Україні. Лідери Японії, Монголії та Ізраїлю також змушені були чекати по кілька годин, а в 2012 році тодішньому президенту США Бараку Обамі довелося коригувати свої плани через затримку свого візаві на 40 хвилин. Путін запізнився навіть на зустріч з королевою Великої Британії Єлизаветою II у 2003 році та з Папою Римським у листопаді 2013 року. Тоді “Московський комсомолець” вийшов з заголовком “Путін змусив чекати намісника Бога”. Не прийшов він вчасно і на зустріч з Дональдом Трампом під час його першого президентського терміну у 2018 році. Однак той, можливо передбачаючи це, з’явився ще пізніше, змусивши самого Путіна чекати 20 хвилин.
- Глава РФ Володимир Путін та президент Ірану Масуд Пезешкіан 17 січня підписали у Москві угоду про всеосяжне партнерство, котра регулюватиме двосторонні відносини на найближчі 20 років. Однак, документ не включає визнання тимчасово окупованого Росією Криму, а також інших ТОТ.
- Москва надала розвідувальну інформацію Тегерану за кілька годин до початку ізраїльської атаки на Іран.
- Хоссейн Шамхані, батько якого є ексміністром оборони Ірану та головним радником верховного лідера аятоллі Алі Хаменеї, став основною людиною, яка займається постачанням іранської зброї до Росії.
Головне управління розвідки Міністерства оборони повідомило, що Росія нарощує вплив на інформаційний простір Африканського континенту, використовуючи ресурси державних ЗМІ — зокрема, агентства ТАСС і телеканалу RT.
Протягом тижня російська армія здійснила масований обстріл більшості регіонів України, застосувавши понад 1,8 тисячі безпілотників, більше ніж 1,2 тисячі авіаційних бомб і 83 ракети, повідомив президент Володимир Зеленський.
Репортаж американської газети The New York Times з Курщини “Ландшафт смерті. Що залишилось там, де Україна вторгнулась в Росію”, створений за участі бойовиків підрозділу “Ахмат”, викликав хвилю критики. Українські журналісти та представники МЗС обурені легітимізацією кремлівської пропаганди під виглядом журналістики.
У Запоріжжі на воді загинув 17-річний хлопець – він зник під час купання в затопленому кар’єрі. Тіло юнака виявили наступного дня водолази на глибині 10 метрів.
Військові Естонії провели перші бойові стрільби з реактивних систем залпового вогню HIMARS.