Лондонська бібліотека відкрила доступ до архіву про Голокост

Лондонська Бібліотека Вінера відкрила доступ до одного з найбільших у світі архівів про Голокост.

Нова онлайн-платформа бібліотеки, яка була відкрита у День пам’яті жертв Голокосту 27 січня, включає понад 150 тисяч записів, зібраних упродовж дев’яти десятиліть. Користувачі можуть переглянути листи, фотографії та брошури, які фіксують становлення фашизму у Великій Британії та Європі.

За словами директор бібліотеки Тобі Сімпсона, проєкт розроблявся понад десять років. Він висловив сподівання, що це допоможе бібліотеці знайти нову аудиторію вчених і стане “новим способом донести свідчення в цифрову епоху”.

На сайті бібліотеки вказано, що на онлайн-платформі розміщені документи, фотографії, стенограми, свідчення, звіти, твори та книги. Колекція Бібліотеки Вінера включає також вирізки із преси, рукописи, мемуари і твори мистецтва.

Бібліотека була заснована 90 років тому Альфредом Вінером, який виступав проти нацизму у 1920-х та 1930-х роках і збирав свідчення про антисемітизм і переслідування євреїв у Німеччині. Спочатку бібліотека називалась Єврейський центральний інформаційний офіс і розташовувалася в Амстердамі, однак у 1938 році була перенесена до Лондона.

Партнерка чоловіка, який пережив Голокост, Джулі Ґрей виступила з критикою на адресу Ілона Маска, звинувачуючи його у байдужості до трагічної історії Аушвіца під час спільного візиту до концентраційного табору.

Верховний суд Бразилії більшістю голосів визнав колишнього президента Жаїра Болсонару винним у підготовці державного перевороту з метою утримання влади після поразки на виборах 2022 року. Це рішення стало історичним, адже Болсонару – перший експрезидент країни, засуджений за посягання на демократичні інституції.

Нове дослідження, проведене вченими з університетів Тюбінгена та Вюрцбурга, показало, що повсякденні речовини, зокрема кофеїн, можуть впливати на ефективність антибіотиків у боротьбі з бактеріями, зокрема Escherichia coli (E. coli).

Російське Міністерство закордонних справ звернулося до Польщі із закликом скасувати рішення про закриття всіх пунктів пропуску на кордоні з Білоруссю. Варшава ухвалила це рішення з опівночі 12 вересня у зв’язку з початком спільних російсько-білоруських навчань “Захід-2025”. У відомстві заявили, що Польща має “задуматися про наслідки та переглянути крок, який шкодить міжнародним партнерам і вдарить по власному бізнесу”.

Президент США Дональд Трамп відреагував на інцидент із російськими безпілотниками, які в ніч на 10 вересня порушили повітряний простір Польщі. За словами Трампа, подібні дії можуть бути наслідком помилки, однак сама ситуація викликає занепокоєння.

Білий дім вживає додаткових заходів безпеки для захисту президента США Дональда Трампа після вбивства консервативного активіста Чарлі Кірка.