4 березня – 76-та річниця від дня народження Володимира Івасюка

Джерело: Букви

4 березня 1949 року народився автор пісень “Червона рута”, “Водограй” та “Я піду в далекі гори”, український композитор Володимир Івасюк.

Біографія Володимира Івасюка

Народився Івасюк в місті Кіцмань Чернівецької області в родині учителів. Навчався у музичній школі, а в загальноосвітній — створив дівочий вокальний ансамбль “Буковинка”.

1966 року родина переїхала до Чернівців, де Володимир вступив до Чернівецького державного медичного інституту, звідки його першого ж дня відрахували через випадок з пам’ятником Леніна. За два місяці до закінчення школи, Івасюк з однокласниками випадково скинули бюст Леніна у Кіцмані.

Так Івасюк пішов працювати на завод “Легмаш”, де керував хором. Згодом поновив навчання у виші і долучився до ансамблю пісні й танцю “Трембіта”, де грав на скрипці.

Разом з ансамблем “Карпати” Володимир виконав пісню “Я піду в далекі гори” у 1968 році. Через 2 роки композитор створив пісні “Червона рута” й “Водограй”, які вперше пролунали у телепрограмі “Камертон доброго настрою”. Згодом пісні почав виконувати ансамбль Левка Дутковського “Смерічка”, в якому співали Назарій Яремчук і Василь Зінкевич.

У 1971 році відбулася прем’єра фільму “Червона рута”, де пролунало багато пісень Івасюка.

У 1972 році Івасюк перевівся до Львівського медичного інституту. Тоді пісні композитора виконав ансамбль “Смерічка” у Львівському театрі імені Заньковецької. Також Володимир навчався на композиторському відділенні Львівської консерваторії. Згодом вийшов фільм “Пісня завжди з нами”, в якому Софія Ротару заспівала 6 композицій Володимира Івасюка.

У 1977 році композитор презентував платівку-гіганта “Пісні Володимира Івасюка виконує Софія Ротару” та збірку треків “Моя пісня”. Через рік Володимир переміг на конкурсі композиторів-студентів консерваторій у Москві. Зокрема, йому вручили дипломи II ступеня за “Сюїту-варіації для камерного оркестру” та “Баладу про Віктора Хара”.

24 квітня 1979 року за телефонним викликом вийшов з дому і більше не повернувся.

18 травня тіло Івасюка випадково знайшли в Брюховицькому лісі під Львовом. За версією слідства, Володимир ще не набув душевної рівноваги після лікування у Львівській обласній психіатричній лікарні й покінчив життя самогубством. Також існує версія, що композитора вбили агенти КДБ, тому що протягом останніх років життя Івасюка переслідували, допитували та звільняли з роботи.

Точна дата смерті невідома. 22 травня відбувся похорон Володимира Івасюка на Личаківському цвинтарі.

Цікаві факти про композитора

Хлопчика назвали Володимиром – на честь батькових улюблених поетів Сосюри та Cамійленка.
Майбутній композитор мав закінчити школу із золотою медаллю, але в десятому класі міліція відкрила “Справу Володимира Івасюка” після того, як він з друзями випадково скинули гіпсовий бюст Леніна.
Саме це завадило Івасюку стати студентом Чернівецького медичного інституту попри відмінно здані вступні іспити. Хтось доніс про “справу” і 31 серпня 1966 року замість студентського квитка Івасюк його чекали звинувачення, що він “нечесним шляхом пробрався у лави радянських студентів” і наказ про виключення.
Багато пісень Володимир Івасюк писав під псевдонімом, оскільки не був членом спілки композиторів, а тому відомі колективи не мали права брати їх до репертуару. Попри це пісні Івасюка перемагали на багатьох конкурсах в СРСР та за кордоном.
Телевізійні фільми “Червона рута” та “Пісня завжди з нами” принесли Івасюкові велику популярність, хоча це призвело до виключення його з консерваторії через пропуски. Для поновлення Івасюк звернувся до психіатричної клінік, оскільки це була єдина змога отримати “виправдання” пропускам.
Влада спробувала видати смерть Івасюка за самогубство. В газетах заборонили друкувати некрологи і співчуття рідним Івасюка. В день похорон саме на цей час скрізь були призначені комсомольські та партійні збори з обов’язковою явкою, були вказівки із загрозою виключення та звільнення з роботи.