Тисячі алавітів заховалися на російській базі у Сирії — SOHR
Джерело: SOHR
На тлі хвилі протистоянь на заході Сирії тисячі жителів-алавітів втекли від нападів помсти до російської авіабази Хмеймім, повідомляє Сирійський центр спостереження за правами людини.
За даними організації, з 6 березня внаслідок контроперації нової влади Сирії у провінціях Латакія, Тартус, Хама і Хомс загинули 1383 цивільних, більшість із яких — алавіти.
Супутникові знімки, які вивчила The New York Times, підтверджують, що люди укриваються не лише на території авіабази, а й у міжнародному аеропорту Латакії.
Мер Джаблеха Амджад Султан намагався переконати людей повернутися додому, заявивши, що сирійські сили безпеки беруть місто під контроль. Водночас біля бази Хмеймім частина біженців вигукувала “Росія, Росія!” та вимагала міжнародного захисту.
ООН та Міжнародний комітет Червоного Хреста закликали забезпечити гуманітарний доступ до постраждалих районів.
Додамо, більше ніж 1000 осіб загинули внаслідок дводенних бойових дій між сирійськими урядовими силами та прихильниками поваленого президента Башара Асада, а також актів помсти, що відбулися після цього.
Очевидці з алавітських поселень розповіли Associated Press про страти на вулицях і біля будинків. Багато будинків були розграбовані та підпалені. Двоє мешканців прибережного регіону Сирії повідомили агентству, що тисячі людей втекли в гори, рятуючись від насильства.
Мешканці Баніяса, одного з найбільш постраждалих міст, розповідають, що вулиці усіяні тілами, а загиблих не можуть навіть поховати. За словами 57-річного місцевого жителя Алі Шехи, який утік разом із родиною, щонайменше 20 його сусідів і колег були вбиті у своїх домівках і магазинах.
Франція висловила “глибоку стурбованість” через масові вбивства на релігійному ґрунті та закликала до незалежного розслідування.
Конфлікт загострився після того, як сирійські військові намагалися затримати підозрюваного біля міста Джабле, але потрапили у засідку асадівських бойовиків.
Довідка. Алавіти – релігійна група, що є відгалуженням шиїтського ісламу, зосереджена переважно в Сирії. Вони складають близько 10-15% населення країни. Алавітська громада історично мешкає в західних провінціях Сирії, таких як Латакія та Тартус.
Родина Асадів, що правила Сирією з 1971 року, належить до алавітської меншини. Хафез Асад, а згодом його син Башар Асад, сформували політичну систему, в якій алавіти зайняли ключові позиції у військових, розвідувальних і владних структурах. Це створило ситуацію, коли режим Асада асоціюється саме з алавітами, хоча підтримку йому надавали і деякі представники інших етнорелігійних груп.
Під час війни в Сирії (з 2011 року) опозиційні сунітські угруповання, особливо ісламістські радикали, розглядали алавітів як опору режиму Асада. Це призвело до хвилі нападів на алавітські громади, зокрема від бойовиків угруповань, таких як “Хайят Тахрір аш-Шам” (колишня “Джабхат ан-Нусра”) та ІДІЛ.
- Ще у грудні лідер збройного угруповання “Хаят Тахрір аш-Шам” (HTS) Ахмед аль-Шараа, відомий як Абу Мохаммед аль-Джулані, заявив, що Сирія не готова до нового військового протистояння, оскільки її населення втомилося від багаторічного конфлікту. В інтерв’ю Sky News він наголосив, що країна перебуває у стані виснаження і потребує стабільності.
- Ізраїль лобіює США, аби залишити в Сирії російські військові бази.
12 квітня, вітаючи християн, котрі святкують Великдень за східною пасхалією, Папа Лев XIV скерував окрему думку до українського народу, наголосивши на важливості уваги міжнародної спільноти до протистояння.
Корпус вартових ісламської революції оголосив Ормузьку протоку зоною особливого контролю, попередивши США, що будь-яка поява військових кораблів у цьому районі вважатиметься актом агресії та порушенням перемир’я.
Південна Корея близька до забезпечення постачань сирої нафти з Казахстану, заявив 12 квітня міністр промисловості, оскільки країна шукає альтернативні джерела енергії на тлі війни на Близькому Сході.
Військовий конфлікт в Ірані та блокування стратегічних шляхів постачання нафти змусили європейських автомобілістів масово шукати заміну традиційним авто, спричинивши безпрецедентний стрибок попиту на електромобілі в березні.
12 квітня в Угорщині завершилось голосування на парламентських виборах. Станом на 18:30 участь у виборах взяли 77,8% громадян, що є найвищим показником в історії країни.