Під час повторної перевірки у деклараціях глави МСЕК Крупи виявили порушень на ₴35 млн
Джерело: НАЗК
Національне агентство з питань запобігання корупції виявило порушення на понад 34,8 млн грн у деклараціях депутатки Хмельницької обласної ради Тетяни Крупи, котра є також головною лікаркою комунального закладу охорони здоров’я “Хмельницький обласний центр медико-санітарної експертизи”.
За результатами повної перевірки декларації за 2022 рік встановлено ознаки незаконного збагачення, а також ознаки декларування недостовірних відомостей на понад 16,5 млн грн. Декларантка та її чоловік протягом 2022 року вивезли за межі України понад 38 млн грн в різних валютах. Походження 16,4 млн грн не було підтверджено офіційними документами, що є ознаками незаконного збагачення, відомості про такі доходи не зазначені у декларації.
Під час повторної перевірки декларації за 2023 рік, яку розпочато за нововиявленими обставинами, встановлено, що декларантка не зазначила відомості про 18 млн грн, право на вимогу яких має чоловік, відомості про які їй не могли бути не відомі.
Окрім того, не підтверджено джерела походження коштів, які вилучили під час проведення досудового розслідування.
Загалом за 2023 рік встановлено ознаки недостовірних відомостей на понад 18,3 млн грн.
Під час перевірок також встановлено приховану криптовалюту чоловіка декларантки.
Обґрунтовані висновки направили до Національного антикорупційного бюро України.
Що передувало
4 жовтня 2024 року працівники ДБР викрили керівницю Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи та її сина у незаконному збагаченні. Син посадовиці займав керівну посаду в головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Як стало відомо згодом, фігурантку звуть Тетяна Крупа. Її син Олександр і чоловік Володимир є засновниками компанії “СОЛАР-ІНВЕСТ”, яка спеціалізується на виробництві сонячної електроенергії.
У посадовців вдома працівники ДБР виявили майже 5,2 млн доларів, 300 тисяч євро, понад 5 млн гривень, а також брендові прикраси.
“Правоохоронці знаходили гроші в квартирі практично в кожному куточку – у шафах, шухлядах, нішах”, – кажуть в ДБР.
Після цього редактор Цензор.НЕТ Юрій Бутусов заявив, що п’ятдесят прокурорів Хмельниччини на чолі з обласним прокурором Олійником оформили інвалідність, “дахуючи” корупційну схему “слуги народу” Крупи у МСЕК та Пенсійному фонді.
За його словами, обставини справи свідчать, що правоохоронні органи Хмельницької області знали про масштабну систему, яку створила “слуга народу” Тетяна Крупа, оскільки були співучасниками корупційних схем.
За підрахунками Бутусова, за деклараціями загальна сума пенсій, які отримали тільки встановлені 50 прокурорів-інвалідів від платників податків, становить як мінімум 54,1 мільйона гривень.
Згодом Генеральний прокурор України Андрій Костін заявив про звільнення з посади після корупційних скандалів із МСЕК та прокурорами.
Тоді, влада країни скликала засідання РНБО, де ухвалила рішення про ліквідацію МСЕК.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що Медико-соціальні експертні комісії в Україні замінять новою європейською моделлю: цифровою і повністю прозорою.
4 листопада Кабінет міністрів України подав у Верховну Раду анонсований законопроєкт про реформування (ліквідацію) МСЕК. Згодом президент України Володимир Зеленський підписав указ, про ліквідацію МСЕК з 31 грудня 2024 року.
- Міністерство охорони здоров’я спільно з правоохоронцями перевіряють законність рішень медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) про встановлення інвалідності посадовцям державних органів. Уже скасовано 281 рішення.
- Керівників медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) не допускатимуть до роботи в новій системі, стверджують у Міністерстві охорони здоров’я.
- Реформа медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) не призведе до змін у виплатах пенсій з інвалідності. За словами міністерки соціальної політики Оксани Жолнович, виплати за інвалідністю продовжуватимуть нараховувати без змін.
- Міністерство охорони здоров’я повідомляло про формування 1348 експертних команд з оцінки повсякденного функціонування у 286 лікарнях. Комісії мають замінити МСЕК.
У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.
Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.
Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.
Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.
Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.