Колишній мер Херсона вже три роки в російському полоні: що розповіла його племінниця

Джерело: Суспільне Херсон

Три роки тому, 18 квітня 2022 року, російські окупанти взяли в полон колишнього міського голову Херсона, тероборонівця Володимира Миколаєнка. Чоловіка помістили в колонію на території РФ і досі утримують там.

Як розповіла журналістам племінниця ексочільника міста, Ганна Коршун-Самчук, Миколаєнко знаходиться на території Росії — Владимирська область, селище Пакіно, колонія №7.

В єдиному листі, який отримала дочка Миколаєнка через Червоний Хрест, чоловік розповів, що він в цій колонії з травня 2022 року.

Звільнені полонені розповіли, що колишній мер Херсона він схуд, окупанти поголили чоловікові голову й навіть зголили вуса, але він тримається.

“Найсвіжіша інформація була, це коли обміняли 175 хлопців наших, то один з них, який останній раз його бачив в січні, сказав, що він “бойовий дід”. (Обмін відбувся 19 березня 2025 року, – ред.)”, — розповіла Ганна.

За словами звільнених полонених, до них не доходило жодного листа під час їх перебування в російському полоні.

“Ми знаємо тільки, що в них є прогулянка на свіжому повітрі, що годують їх не дуже — це тільки якісь каші, якісь супи, хліб. Йому, як пенсіонеру, дають трішки більше хліба. Знаємо, що є доступ до книжок. Звісно, ці книжки російською мовою, але беруть, бо, напевно, їм там не дуже, щоб хоч якось відволіктися, то щось читають. А деякі казали, що навіть обов’язково треба брати, читаєш не читаєш, потім повертаєш. Казали, що забирають на допити, але не було такого, щоб вони бачили, що його били, або він там прийшов з якимись синцями”, — сказала племінниця.

Українська сторона подає списки на обмін, у них Володимир Миколаєнко вказаний як колишній очільник міста.

“Наші його подають на обмін, а його не міняють, його не віддають. І так само ми не розуміємо, з якою ціллю його там тримають. Чи був, наприклад, суд по ньому? Чи що вони взагалі від нього хочуть? Він одразу не погодився на співпрацю”, — розповідає племінниця.

Близькі полоненого підтримують зв’язок з Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими, зробили заяву до СБУ, ГУР та правоохоронних органів.

Мати Ганни, сестра Володимира Миколаєнка, живе Німеччині. Кожні 2 тижні вона зв’язується з міжнародним Червоним Хрестом, щоб ті підтвердили, що її брат живий.

“У них є інформація, що так, живий, і це найголовніше. Я дуже хочу, щоб про нього пам’ятали. Дуже багато людей в соцмережах під постами тих, хто вітав його з 65-річним ювілеєм, писали: “Який полон? Він відпочиває на морі разом з Колихаєвим. Вони вже перейшли на бік росіян.” Я до всіх хочу звернутися і сказати, що це дійсно полон, він не відпочиває. І я жодному не бажаю такого відпочинку”, — наголосила Ганна Коршун-Самчук.

Президент Володимир Зеленський повідомив, що від початку повномасштабного вторгнення РФ Україна повернула з полону 4306 осіб.
“Мріяв бути шеф-кухарем на кораблі, а став бойовим офіцером” — історія досі полоненого морпіха Сергія Міщенка.
Українські ЗМІ оприлюднили відео, на якому громадянка Росії вітає свого чоловіка – військовополоненого – з ювілеєм безпосередньо в одній з українських колоній, де утримують полонених росіян. Це викликало хвилю обурення, особливо з огляду на умови утримання українських бранців у російських тюрмах.

Дитинство під час війни – це завжди трагедія. Але дитинство тих, хто місяцями чекає батьків із фронту, – це особливий, дорослий тягар. Його не скинеш, від нього не сховаєшся, і кожна зовсім маленька людина несе його по-своєму. Дев’ятирічний Іван вигадав власний мовчазний маніфест підтримки: він відмовився стригтися, допоки тато не повернеться з позицій і вони разом не підуть у барбершоп.