Видання The Economist назвало наступну мішень Росії

Видання The Economist назвало Естонію однією з найбільш імовірних цілей для наступного вторгнення Росії, адже для цього є одразу кілька зручних для РФ передумов.

Географія

Як і Латвія та Литва, Естонія відновила свою незалежність після розпаду Радянського Союзу в 1991 році. Усі три країни приєдналися до ЄС і НАТО у 2004 році. Однак, Естонія, найменша і найпівнічніша з балтійських країн, є повністю рівнинною, з Росією з одного боку і Балтійським морем з іншого. Як іронічно зазначив один естонський політик, їй бракує “будь-якої стратегічної глибини”.

Разом з тим, в країні є місто Нарва — майже повністю заселене етнічними росіянами і знаходиться всього за 100 метрів через річку від російського Івангорода. Саме до нього часто апелюють російські пропагандисти, коли говорять про Естонію.

Російська меншина

Після того, як Естонія опинилась в радянській окупації, населення країни почали депортувати, щонайменше 10% населення Естонії вбили або відправили в ГУЛАГ під час Другої світової війни та після неї.

Естонському населенню Нарви, чиї будинки зруйнувала війна, не дозволили повернутися. Натомість місто заселили росіянами, яких найняли на роботу у великій текстильній фабриці.

Майже 500 000 людей з усієї Радянського Союзу переїхали до Естонії в після війни, адже республіка була центром електроніки в СРСР.

Нині росіяни становлять п’яту частину 1,4-мільйонного населення країни.

Настрої серед російськомовного населення

За понад 30 років незалежності Естонії росіяни перетворилися з політично домінуючої групи на меншину нижчого класу, хоча багато хто в Нарві все ще відчуває прихильність до радянської версії історії. Багато росіян в Естонії не володіють естонською мовою та живуть у своїй інформаційній бульбашці.

З 2022 року уряд Естонії почав відгороджувати країну від Росії — припинив видачу віз громадянам РФ, обмежив діяльність російських підприємств, заборонив російські телеканали в кабельних пакетах і демонтував пам’ятники радянської епохи. Цього року Естонія, Латвія та Литва від’єднали свою електроенергію від російської мережі. Зараз у естонському парламенті розглядається законопроєкт про відокремлення православних церков у країні від юрисдикції Московського патріархату. Школи зобов’язані до 2030 року перейти на викладання виключно естонською мовою, але в таких містах, як Нарва, не вистачає естонських вчителів. Найбільш помітним і найсуперечливішим є те, що естонські жителі з російськими паспортами, які раніше могли голосувати на муніципальних виборах, після цьогорічних виборів будуть позбавлені такого права.

Для багатьох росіян – навіть тих, хто має естонські паспорти – це виглядає як ознака недовіри та дискримінації.

“Війна в Україні об’єднала естонців, але розділила росіян, які там проживають. Деякі росіяни відчувають симпатію до батьківщини, де у багатьох є родичі; деякі обурюються естонським націоналізмом; деякі є апологетами Путіна або просто мріють про братський союз, як у старі часи; деякі, особливо молодші, радо приймають українських біженців, які часто розмовляють російською, у своїх школах і громадах. Немає очевидного зв’язку між ідеологією та кольором паспорта”, – йдеться у публікації .

В певних колах російської громади залишається прихована лояльність до Росії, хоча пропутінські, антиєвропейські, антипрогресивні та гомофобні погляди найчастіше обмежуються соціальними мережами і, як кажуть естонці, “кухонним столом”. Росіяни не зізнаються в цих поглядах естонцям чи іноземним журналістам.

Альона Кордонтюк, директорка школи в Нарві, розповіла, що уникає розмов про політику зі своїм батьком, який підтримує Путіна.

“Він дивиться телевізор, телевізор! Але з іншого боку, він любить Елтона Джона, Фредді Меркьюрі та Джорджа Майкла. Це парадокс. Я бачу, як люди постійно змінюють свою думку. Вони скаржаться, але не їдуть жити до Росії. Ми кажемо, що вони їдять з естонського холодильника і дивляться російське телебачення”, – каже жінка.

Водночас один із керівників відділу естонської розвідки Гарріс Пуусепп вважає, що російська пропаганда, зосереджена на перемозі під час Другої світової війни, не змогла зацікавити російськомовну молодь.

“Це не означає, що у нас немає людей, які підтримують Путіна. Але вони не організовані так, щоб ми могли говорити про п’яту колону”, — сказав Пуусепп.

Готовність до вторгнення

Протягом кількох років Росія вела таємну кампанію залякування та дестабілізації Естонії, використовуючи кібератаки, таємних агентів, саботаж та легіони ботів, що поширюють дезінформацію в соціальних мережах.

“Війна в Україні посилила побоювання щодо вторгнення, але мир в Україні може бути не менш загрозливим, якщо він звільнить російські війська для нападу. У відповідь НАТО нарощує свою присутність у регіоні — наразі в Естонії дислоковано понад 2000 військовослужбовців. У нову еру американської економії Естонія цілком може стати місцем, де вперше буде випробувана оборона Європи та НАТО”, — вважають у The Economist.

Журналісти зустрілися з Беріт Осулою — вона мати двох дітей і, як і 30 000 інших естонців, волонтерка в оборонній лізі своєї країни. Кількість волонтерів значно перевищує чисельність професійної армії Естонії, яка налічує трохи більше ніж 7000 осіб.

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну жінка подумала “а що, як це станеться в Естонії?”.

“Я хотіла захистити свою сім’ю і себе. Я не хотіла сидіти вдома в страху і просити про допомогу”, — сказала вона.

Зараз естонка є капралом, однією з шести жінок серед 200 добровольців роти “Альфа”. Вона спеціалізується на мінометах, записується на всі тренування, на які може.

“На кожному тренуванні ми говоримо про дрони, про те, як ми можемо сховатися від них, як ми можемо їх збити, як ми можемо залишатися невидимими в полі”,— сказала жінка.

Цього року Естонія оголосила, що збільшить свої витрати на оборону до 5,4 % ВВП – це навіть перевищує жорсткі вимоги, які президент США Дональд Трамп висунув до своїх союзників по НАТО. Зараз будується нова база НАТО. Вперше в Нарві буде розміщено естонські війська, а цього року було оголошено про будівництво нового заводу з виробництва військових вибухових речовин з нафтового сланцю.

Багато естонців сподіваються, що європейські країни теж збільшать свої витрати на оборону та координацію. Після того, як у грудні минулого року були порізані підводні оптоволоконні кабелі, європейські військово-морські сили співпрацювали, щоб встановити присутність у Балтійському морі та запобігти російському саботажу.

Журналісти запитали Беріт і її чоловіка Отто, наскільки реальним вони вважають загрозу з боку Росії.

“Свідомо я розумію, що це може статися тут, але підсвідомо я це блокую”,— зізнався Отто.

Він розповів, що відвідав Україну у відрядженні в лютому 2022 року, за два тижні до вторгнення. На кордоні вже були зосереджені сотні тисяч російських військ, але всі українці, з якими він зустрічався, казали: “О ні! Цього не станеться”.

“Тепер, коли я розмовляю з друзями, які кажуть, що цього не може статися тут, я відповідаю: “Так. Мої друзі в Україні теж так казали”.

В Естонії навпроти кордону з Росією висять українські прапори — поруч з прапорами Естонії та ЄС.
Російський військовий флот викрав естонський хвильовий буй, який належить Інституту морських систем Талліннського технічного університету. Буй для вимірювання хвиль розташовувався за 50 кілометрів від Гіюмаа в естонській економічній зоні.
На території Естонії розпочалися найбільші навчання НАТО під назвою Spring Storm, в яких беруть участь близько 16 тисяч військових із країн альянсу, включаючи Велику Британію, Францію та Фінляндію. Навчання моделюють можливий напад Росії на країни Балтії та відпрацьовують сценарії захисту.