Мін’юст привітав історичне рішення ЄСПЛ у справі «Україна та Нідерланди проти Росії»

Джерело: пресслужба Мін’юсту

Європейський суд з прав людини визнав РФ винною у масових і системних порушеннях прав людини на окупованих територіях України, починаючи з 2014 року й до повномасштабного вторгнення 2022-го. Це перше в історії ЄСПЛ настільки масштабне рішення щодо міждержавної справи, що підтверджує відповідальність РФ за вбивства, катування, депортації, утиски свободи слова, релігії та освіти, викрадення дітей і збиття МН-17.

9 липня 2025 року Європейський суд з прав людини оголосив рішення щодо прийнятності та суті у міждержавній справі “Україна та Нідерланди проти Росії” за заявами №№ 8019/16, 43800/14 та 28525/20 та 11055/22 у якому задовольнив майже всі скарги Уряду України, які були подані у заяві проти уряду РФ.

Ця справа є найбільшою з міждержавних справ, поданих проти РФ у ЄСПЛ, адже стосується великого проміжку часу та безпрецедентно масштабних порушень прав людини — від початку російської агресії у 2014 році та в ході повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році, – зазначили у повідомленні.

У попередньому рішенні щодо прийнятності у частині щодо Донбасу ЄСПЛ вже встановив, що території на сході України, захоплені російськими окупаційними силами, перебували під юрисдикцією РФ з 11.05.2014 та щонайменше до 26.01.2022 (дати проведення усних слухань у цій справі). ЄСПЛ відмітив присутність на сході України російських військових з квітня 2014 року та широкомасштабне розгортання російських військ на сході України найпізніше із серпня 2014 року.

Рішення щодо прийнятності та суті ЄСПЛ додав ще один важливий висновок, що тепер є нічим іншим як міжнародно визнаним юридичним фактом — РФ відповідальна за масові та систематичні порушення прав людини на окупованих територіях України – з 2014 року на окупованих територіях Сходу України та в ході повномасштабного вторгнення.

Суд наголосив, що дії РФ в Україні є безпрецедентними в історії Ради Європи. На його думку, характер і масштаб насильства, а також зловісні заяви керівництва держави-відповідача щодо державності України, її незалежності та самого права на існування становлять загрозу мирному співіснуванню в Європі та спрямовані на підрив самих основ демократії, на яких засновані Рада Європи та її держави-члени.

У відомстві наголосили, що у жодному з попередніх конфліктів, які розглядалися Судом, не було настільки одностайного засудження з боку міжнародної спільноти кричущої зневаги держави-відповідача до засад міжнародного правопорядку, встановленого після Другої світової війни, а також настільки чітких заходів, вжитих Радою Європи для санкціонування неповаги цієї держави до основоположних цінностей Ради Європи: миру, а також — не менш важливо — людського життя, гідності та прав людини, гарантованих Конвенцією.

Суд також зазначив, що його завдання обмежується оцінкою відповідності дій держави-відповідача основним гарантіям, закріпленим у Конвенції та її Протоколах, які тлумачаться, зокрема, з урахуванням їхньої мети — реалізації цілей і ідеалів Ради Європи шляхом утвердження миру, заснованого на справедливості та міжнародному співробітництві.

Суд дійшов висновку, що військові атаки, здійснені російськими силами по суверенній території України в період з 2014 по 2022 рік, були стратегічно сплановані з навмисною метою та беззаперечним результатом — встановлення влади й контролю над територіями, інфраструктурою та населенням України. Плануючи та здійснюючи ці військові атаки, РФ несе відповідальність за дії та бездіяльність як своїх збройних сил, так і контрольованих нею збройних формувань та структур на сході України.

Щобільше: безпрецедентні порушення, описані в рішенні, не могли бути здійснені без прямого схвалення, заохочення та підтримки з боку вищих органів влади РФ. ЄСПЛ чітко наголосив, що масштабні порушення прав людини здійснювалися у величезних масштабах без жодного покарання і як частина далекосяжної адміністративної системи.

Ще одним важливим аспектом цього рішення є висновки ЄСПЛ щодо збиття літака рейсу МН-17 у липні 2017 року в небі над Донбасом, що є предметом скарги як України, так і Королівства Нідерландів.

У сьогоднішньому рішенні в частині щодо збиття МН-17 ЄСПЛ встановив порушення з боку РФ статей 2 (Право на життя), статті 3 (Заборона катувань) та статті 13 (Право на ефективний засіб правового захисту) Конвенції.

Компенсація збитків та інші рішення

ЄСПЛ встановив, що це питання ще не готове до вирішення. Проте було зазначено, що будь-яке майбутнє присудження компенсації Україні має враховувати створення Реєстру збитків Радою Європи та поточні обговорення щодо майбутнього компенсаційного механізму. Суд також вирішив відокремити подальший розгляд справи щодо збиття рейсу MH17 від решти міждержавної справи.

Також у цій справі ЄСПЛ  зазначив, що РФ:

1. повинна без зволікань звільнити або безпечно повернути всіх осіб, які були позбавлені свободи на території України, окупованій російськими та підконтрольними РФ силами, з порушенням статті 5 Конвенції до 16 вересня 2022 року і які досі перебувають під контролем російської влади;
2. повинна без зволікань співпрацювати у створенні міжнародного та незалежного механізму для якнайшвидшого, з належним урахуванням найкращих інтересів дітей, встановлення особи кожної дитини, переміщеної з України до РФ та на підконтрольні РФ території до 16 вересня 2022 року, відновлення контакту між цими дітьми та їхніми живими родичами або законними опікунами, а також безпечного возз’єднання дітей з їхніми родинами або опікунами.

Безпрецедентні масштаби та історичне рішення

Результат, який Україна отримала сьогодні, без перебільшення можна вважати перемогою на міжнародній арені і ще одним великим кроком до притягнення РФ до міжнародно-правової відповідальності, – додали у відомстві.

Наступна стадія розгляду цієї справи буде стосуватися питання справедливої сатисфакції, яку Україна вимагає від РФ за вчинені нею систематичні порушення прав людини, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Загальна кількість статей за якими ЄСПЛ встановив порушення з боку РФ є одним з найбільш успішних результатів для держав-заявників у категорії міждержавних справ в історії цього Суду і це як ніщо говорить про те, що правда та справедливість перемагає будь-яку пропаганду, резюмували у Мін’юсті.