Вугільна галузь Росії в кризі: санкції, борги й падіння попиту з Китаю

Джерело: Bloomberg

Російська вугільна промисловість опинилася в глибокій кризі. Причина – поєднання західних санкцій, високої вартості кредитів та падіння попиту з боку Китаю. За даними Федеральної служби статистики РФ, прибутковими в 2024 році залишилася лише половина компаній у секторі. І далі – гірше.

Одна з найбільших вугільних компаній країни, Mechel PJSC, 30 червня повідомила, що змушена скоротити обсяги продажів на чверть і вже знижує видобуток – кожна нова тонна приносить лише збитки. У деяких шахтах Сибіру видобуток повністю зупинили.

Велика проблема – технічна. Через санкції, що діють вже третій рік, підприємства не можуть закупити обладнання. Джерела в двох провідних компаніях розповіли, що шахтарі змушені “канібалізувати” техніку – розбирати обладнання на кількох майданчиках, щоб зібрати хоча б один робочий агрегат для іншого.

Паралельно вартість кредитів для підприємств перевищує 20%, що ще більше тисне на прибутковість. Ціни на вугілля теж просіли – на ринку спостерігається найнижчий рівень за кілька років через ослаблення попиту з боку Китаю.

“Це той самий ідеальний шторм: усі проблеми зійшлися в одну мить”, – каже Наталя Зубаревич, фахівчиня з російських регіонів з МДУ.

Хоча Путін регулярно повторює, що економіка Росії нібито витримує санкційний тиск, ситуація у вугільному секторі свідчить про протилежне – реальні наслідки накопичуються і пробивають дірки в окремих галузях.

Ще до повномасштабного вторгнення російська вугільна промисловість залежала від західної техніки – з ЄС, США та Японії. Китай мав би компенсувати втрату постачальників, але його обладнання часто не відповідає технічним вимогам, а самих товарів не вистачає. Зазвичай їх доводиться замовляти за кілька років наперед.

Крім цього, вуглевидобуток – капіталомістка галузь. Раніше провідні компанії могли залучати кошти під 3% через європейські банки або розміщення єврооблігацій. Сьогодні таких інструментів уже не існує. До вторгнення половина експорту вугілля йшла до Євросоюзу – тепер же РФ змушена переорієнтувати постачання на Китай, де в 2024 році попит теж пішов вниз.

Попри те, що вугілля становить менш ніж пів відсотка ВВП Росії, саме воно забезпечує понад 15% електроенергії в країні і є критично важливим для соціально-економічної стабільності. Наприклад, Кемеровська область – головний вугільний регіон РФ – у першому кварталі цього року повідомила про дефіцит бюджету на 20% через падіння прибутків і податкових надходжень. Влада вже почала урізати соціальні виплати, зокрема доплати медикам.

На початку липня Interfax із посиланням на Міненерго РФ повідомив, що в разі збереження нинішньої ситуації збитки вугільної галузі можуть перевищити 350 мільярдів рублів (понад 4,5 мільярда доларів), а загальний борг – зрости до 1,4 трильйона рублів.

У травні уряд РФ оголосив про пакет підтримки – відстрочку податку на видобуток корисних копалин і страхових внесків до кінця року, субсидії на логістику та часткову компенсацію транспортних тарифів. Але, як визнають самі шахтарі, цього недостатньо.

У Кремлі повідомили, що у Росії діє “військова цензура” та виключили повернення вільних ЗМІ.

Російське Міністерство закордонних справ звернулося до Польщі із закликом скасувати рішення про закриття всіх пунктів пропуску на кордоні з Білоруссю. Варшава ухвалила це рішення з опівночі 12 вересня у зв’язку з початком спільних російсько-білоруських навчань “Захід-2025”. У відомстві заявили, що Польща має “задуматися про наслідки та переглянути крок, який шкодить міжнародним партнерам і вдарить по власному бізнесу”.