Мерц і Макрон домовилися обговорити із Зеленським боротьбу з корупцією в Україні

Джерело: Bild

Президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц домовилися провести з президентом України Володимиром Зеленським “інтенсивні переговори” щодо боротьби з корупцією.

“Президент Макрон і канцлер домовилися, що вони будуть інтенсивно проводити переговори щодо боротьби з корупцією з українським президентом”, – cказав речник німецького уряду.

За словами спікера уряду Німеччини, Макрон і Мерц у своїй розмові наголосили на важливому повороті України на шляху до євроінтеграції.

Також лідери обговорювали військову ситуацію в Україні й подальшу підтримку.

Що передувало?

22 липня парламент ухвалив закон, який фактично позбавляє незалежності НАБУ – агентство, створене у 2015 році за наполяганням США та інших західних партнерів.

Відповідно до законопроєкту, генеральний прокурор, призначений президентом, отримає широкі повноваження над НАБУ та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою. Зеленський, з монобільшістю у Раді, підписав закон ввечері.

На пресконференції у вівторок директор НАБУ Семен Кривонос заявив, що законопроєкт просували посадовці, проти яких веде розслідування агентство.

Ця кампанія тиску – пряма реакція на ефективність наших розслідувань, зокрема щодо високопосадовців та народних депутатів, – зазначив він. – Це рішення ставить під загрозу не лише роботу антикорупційних органів, а й євроатлантичні прагнення України.

Після неофіційної інформації про підписання закону, у містах України сотні людей зібралися на протести.

Згодом Зеленський анонсував новий законопроєкт щодо антикорупційних органів. Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура привітали цю ініціативу. 24 липня президент погодив текст законопроєкту.

Атаки на танкери “тіньового флоту” Росії Kairos і Virat, які йшли під прапором Гамбії біля чорноморського узбережжя Туреччини, “створили серйозні ризики для безпеки судноплавства, життя, майна та довкілля”, мовиться у заяві МЗС Туреччини.

У Вишгороді вдалося ліквідувати пожежу в багатоповерхівці після атаки російських дронів, нині на місці тривають відновлювальні роботи. Внаслідок ворожого обстрілу загинула одна людина.

Україна та Норвегія підписали документ про запуск спільного виробництва дронів. У 2026 році партнери планують розгорнути пілотну лінію та почати нарощувати потужності.

Росія почала безпрецедентну підготовку до нового етапу війни ще з 2019 року, розгортаючи угруповання вздовж українського кордону і нарощуючи потенціал своїх військ. Володіючи чітко визначеною політичною метою, Кремль обрав класичну стратегію розгрому – швидкі та масштабні удари, які мають забезпечити результат на полі бою і створити необхідний ефект у політичному полі. За цей час РФ суттєво збільшила військові бюджети, переозброювала армію і підготувала сили, здатні до наступу на кількох напрямках одночасно.

За даними Bild, російські винищувачі МіГ-31 28 листопада вилетіли у західному напрямку. Вони не залишали повітряного простору Росії, однак це викликало тривогу у Польщі, котра привела свої сили протиповітряної оборони у бойову готовність, зокрема системи Patriot.