Азербайджан відмовився від зустрічі глав МВС країн СНД

Джерело: APA

Представник Азербайджану не приїхав на засідання Ради міністрів внутрішніх справ СНД, що відбулося 12 серпня в Санкт-Петербурзі. Глава МВС Вілаят Ейвазов відмовився брати участь у заході.

Зустріч відбулася під головуванням міністра внутрішніх справ Росії Володимира Колокольцева. Обговорювалися питання співпраці та “спільної боротьби зі злочинністю, проблеми нелегальної міграції та використання інформаційно-комунікаційних технологій”. Зазначається, що керівники відомств також взяли участь у заходах до 80-річчя перемоги у Другій світовій війні.

У вітальному слові Колокольцев торкнувся теми “спроб переписати спільну історію” країн СНД, які раніше входили до СРСР. Він також акцентував, що ” намагання зберегти соціокультурну ідентичність країн співдружності та відданість традиційним духовно-моральним цінностям є тією складовою, без якої неможливе подальше формування архітектури безпеки”.

Відносини між Баку та Москвою ускладнилися ще у грудні 2024 року після катастрофи азербайджанського літака в Казахстані, – тоді загинули 38 осіб.  Літак уразили російською системою ППО в небі над Грозним, після чого йому відмовили в екстреній посадці у російських аеропортах. Повітряне судно зрештою вирушило до Казахстану, де зазнало аварії поблизу Актау. Алієв звинуватив російську сторону в прагненні зам’яти інцидент і в спробах приховати факт атаки.

Ситуація загострилася наприкінці червня, коли під час рейду в Єкатеринбурзі за звинуваченнями у вбивстві затримали членів азербайджанської діаспори, двоє з них – брати Зіяддін і Гусейн Сафарови – померли. Баку стверджував, що причиною їхньої смерті стали жорстокі побиття, що підтвердив розтин.

Після цього Азербайджан почав скасовувати всі спільні з Росією заходи та візити офіційних осіб. Зокрема Міністерство культури Азербайджану оголосило про скасування всіх спільних з Російською Федерацією заходів, включаючи концерти, фестивалі, вистави і виставки, незалежно від того, хто їх організував.

У липні президент республіки Ільхам Алієв закликав Україну “не погоджуватися на окупацію”, а в серпні, за даними близького до уряду видання Caliber, почав розглядати можливість постачання зброї Києву. Це сталося після того, як Росія вдарила по об’єктах державної нафтогазової компанії SOCAR в Одеській області, внаслідок яких четверо людей зазнали поранень.

Також президент Ільхам Алієв підписав розпорядження про виділення Україні $2 млн на закупівлю електрообладнання азербайджанського виробництва у межах гуманітарної допомоги.

  • Президент Азербайджану Ільхам Алієв в останній момент скасував свій візит до Москви, де мав взяти участь в урочистих заходах до 9 травня.
  • Влада Азербайджану направила російській стороні офіційне повідомлення про припинення діяльності федерального агентства РФ “Россотрудничество” на території країни, повідомляють поінформовані джерела.
  • Азербайджанський літак, котрий розбився у грудні, був уражений зенітним ракетно-гарматним комплексом “Панцир-С” російського виробництва. У Баку мають фрагмент ракети, його вилучили з уламків літака.
  • Російська ракета класу “земля-повітря” стала причиною авіакатастрофи поблизу Актау в Казахстані, підтвердили джерела Euronews в уряді Азербайджану. Внаслідок падіння літака загинуло 38 осіб із 67.

Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.

Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.

Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.

Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.

Україна та Канада підписали декларацію про 100-річне партнерство, яка передбачає перехід двосторонніх відносин до рівня всеосяжного стратегічного партнерства. Документ охоплює оборону, енергетику, торгівлю, відбудову та технології.