Мая Санду: Росія посилила втручання у вибори Молдови, націлившись на діаспору
Президентка Молдови Мая Санду звинуватила Росію в активізації втручання у парламентські вибори, заплановані на 28 вересня 2025 року, зокрема через вплив на молдовську діаспору за кордоном. Про це вона заявила в інтерв’ю Financial Times.
Санду, чия проєвропейська партія “Дія і солідарність” прагне зберегти більшість у парламенті, зазначила, що Москва посилила онлайн-кампанію з дезінформації. “Росіяни націлилися на діаспору”, – сказала вона, звинувативши Кремль у використанні російських православних священників для поширення пропаганди та мережі ботів “Матрьошка” для створення фейкового контенту, який видають за матеріали легітимних іноземних ЗМІ.
За оцінкою президентки, у 2024 році Росія витратила на втручання у вибори Молдови суму, еквівалентну 1% ВВП країни. Вона також зазначила, що тактика Москви еволюціонує: найманці Кремля провокують заворушення у молдовських в’язницях. “Росія використовує дійсно дуже широкий спектр інструментів, намагаючись подолати наші інституції”, – сказала вона.
Санду нагадала, що торік молдовські спецслужби викрили “безпрецедентний” наступ Росії на виборчий процес, включно з фінансуванням скупки голосів через мережу посередників. Вона також висловила побоювання щодо повторення подій 2024 року, коли російські агенти влаштовували фальшиві повідомлення про замінування виборчих дільниць за кордоном, зокрема в Німеччині.
Під час виступу в Європейському парламенті в Страсбурзі Санду закликала ЄС врахувати досвід Молдови. “Я хочу, щоб ЄС навчався на нашому досвіді”, – сказала вона Financial Times перед промовою. “Молдова – крихка демократія, але ми бачимо, що деякі речі, які Росія робить у Молдові, потім експортуються в інші місця. Ми не повинні недооцінювати небезпеку для наших демократій”.
Президентка підкреслила, що інтеграція до ЄС є єдиним шляхом для збереження демократії в Молдові. “Ми віримо, що ЄС має знайти рішення, щоб і Молдова, і Україна змогли перейти до наступних етапів”, – зазначила вона. Проте прогрес Молдови на шляху до ЄС гальмує через пов’язаність із заявкою України, яку блокує прем’єр Угорщини Віктор Орбан.
Парламентські вибори Санду назвала останньою перешкодою на шляху до членства в ЄС. Однак її партія зіткнулася з потужною опозицією: ексгенпрокурор Олександр Стояногло створив коаліцію “Альтернативний блок” із трьох партій, яка номінально підтримує євроінтеграцію, але, за словами Санду, прагне повернути Молдову до сфери впливу Росії. У вівторок вона заявила в Європарламенті, що Кремль намагається “захопити Молдову через виборчі урни”.
- 30 липня після засідання Вищої ради безпеки Молдови президентка Мая Санду повідомила, що Росія готує безпрецедентне втручання у майбутні парламентські вибори, щоб домогтися зміни чинного уряду.
- У серпні лідер опозиції Угорщини Петер Мадяр звинуватив Росію у використанні розвідувальних служб для дискредитації його кампанії проти прем’єр-міністра Віктора Орбана, найближчого союзника Кремля в ЄС.
Під час військових навчань НАТО у Швеції українські оператори дронів продемонстрували перевагу у безпілотній війні та “розгромили” шведські підрозділи у межах тренувального сценарію.
Російські війська дедалі частіше здійснюють удари по об’єктах американських компаній в Україні, тоді як реакція Білого дому залишається обмеженою, мовиться у розслідуванні The New York Times.
В ніч на 12 травня підрозділи Сил оборони України завдали уражень по низці важливих об’єктів російських окупантів.
Знижки на флагманську російську нафту зросли вперше з початку війни в Ірані, оскільки зміна очікувань щодо можливого завершення конфлікту на Близькому Сході сколихнула нафтові ринки.
9 травня угорський парламент розпочав роботу в новому складі, а лідер партії “Тиса” Петер Мадяр офіційно зайняв крісло прем’єр-міністра. Для українського політикуму, схильного до швидких емоційних висновків, це виглядає як “світанок нової ери” без Віктора Орбана. Проте аналіз останніх подій та історичного контексту свідчить про те, що нова глава відносин починається не на чистому папері, а на фундаменті з глибоких системних криз, професійної деградації дипломатії та стратегічних пасток, залишених попереднім режимом.