Парламентські вибори у Молдові: проєвропейські та проросійські сили йдуть майже нога в ногу

У той час як підрахунок голосів триває на важливих парламентських виборах у Молдові, попередні результати після обробки приблизно 30% протоколів вказують на тісну боротьбу між проєвропейськими та проросійськими силами. З понад 218 000 підрахованими голосами президентська партія Майї Санду “Дія та солідарність” (PAS) лідирує, але стикається з сильною опозицією від “Патріотичного блоку”, пов’язаного з колишнім президентом Ігорем Додоном.

Згідно з попередніми даними Центральної виборчої комісії, на основі 690 з 2274 дільниць (30,34% оброблено):

  • PAS (Партія дії та солідарності): 40.54% – проєвропейська правляча партія, очолювана Ігорем Гросу, зміцнила свої позиції з моменту початкових підрахунків.
  • Blocul Patriotic (“Патріотичний блок”): 31.09% – проросійський альянс, очолюваний Ігорем Додоном, залишається близьким суперником.
  • BE “Alternativa” (Виборчий блок “Альтернатива”): 7.37% – номінально проєвропейська, очолювана Іоном Чебаном.
  • PPDA (Платформа DA): 7.30% – центристсько-правова партія, орієнтована на боротьбу з корупцією.
  • Partidul Nostru (“Наша партія”): 6.64% – очолювана популістом Ренато Усатієм.

Інші партії наразі набирають менш як 10%, а явка перевищила 1,5 мільйона виборців. Попередні результати показували PAS на рівні близько 37% після 15% оброблених протоколів, з “Патріотичним блоком” на 34%, але PAS трохи вирвалася вперед із подальшим підрахунком.

Голосування завершилося на тлі звинувачень у російському втручанні, включно з кібератаками та кампаніями дезінформації, які президент Санду назвала “безпрецедентною” загрозою суверенітету Молдови. Кібероргани повідомили про спроби порушити виборчу інфраструктуру, а проросійські фігури закликали до протестів після голосування.

Чому ці вибори такі важливі

Парламентські вибори у Молдові 2025 року вважаються найкритичнішими в історії країни, оскільки вони можуть визначити її геополітичне майбутнє на тлі напруження між Європейським Союзом та Росією. Розташована між Україною та Румунією, Молдова є парламентською республікою, де 101-місний парламент призначає прем’єр-міністра та формує політику. Для формування уряду потрібна більшість (51 місце), і результат може прискорити або зірвати процес вступу Молдови до ЄС, який розпочав формальні переговори у 2024 році.

Ключові фактори, що посилюють ставки:

Інтеграція до ЄС проти російського впливу: Голосування протиставляє проєвропейські сили, як PAS, проросійським групам, як “Патріотичний блок”. Перемога PAS підтримає реформи для членства в ЄС, включаючи антикорупційні заходи та енергетичну незалежність від Росії. Навпаки, проросійська більшість може повернути Молдову до тісніших зв’язків з Москвою, потенційно зупинивши переговори з ЄС та поглибивши залежність від російського газу на тлі енергетичної кризи 2025 року.

Регіональна безпека: Межуючи з воюючою Україною, Молдова стикається з загрозами від підтримуваних Росією сепаратистів у Придністров’ї. Проєвропейський уряд може посилити співпрацю з НАТО та безпеку, тоді як проросійська перемога може запросити подальшу дестабілізацію, включаючи гібридні атаки, подібні до тих, що звинувачувалися під час кампанії.

Внутрішні виклики: Висока інфляція, втома від реформ та скандали підірвали підтримку PAS з моменту її переконливої перемоги у 2021 році. Вибори тестують громадську волю щодо питань економічного відновлення та судової реформи, з утікачем олігархом Іланом Шором, якого звинувачують у направленні російських коштів для впливу на виборців.

Ширші наслідки: Як одна з найбідніших країн Європи, напрямок Молдови впливає на регіональну стабільність. Лідери ЄС розгорнули “групи швидкого реагування” для протидії втручанню, тоді як Росія заперечує причетність, але розглядає Молдову як частину своєї сфери впливу.

Володимир Кудрицький звинуватив керівництво НКРЕКП у свідомій дестабілізації енергосистеми та зриві планів з будівництва нових електростанцій. За його словами, встановлені регулятором граничні ціни змушують Україну обмежувати споживання навіть у теплий період, коли дефіцит мав би покриватися імпортом.

Російський порт Приморськ на Балтійському морі, один з найбільших експортних портів країни, втратив щонайменше 40% потужностей для зберігання нафти через атаки українських безпілотників минулого місяця. Це підтвердили знімки з американських комерційних супутників.

У Шевченківському районному суді Києва 2 квітня відбулося чергове підготовче засідання у “вугільній справі”, де серед обвинувачених п’ятий президент України Петро Порошенко, Віктор Медведчук та Сергій Кузяра.

Журналісти з’ясували, що судна російського тіньового флоту активно використовують західні технології, зокрема супутникові термінали Starlink компанії SpaceX.

Сили оборони України у Брянській області РФ уразили АТ “Стрела” – підприємство з виробництва компонентів до крилатих ракет.