Путін підписав указ про осінній призов до армії
Джерело: росЗМІ
Глава РФ Володимир Путін підписав указ про осінній призов з 1 жовтня. Згідно з документом, до армії призвуть 135 тисяч осіб.
Документ опублікували на офіційному порталі правової інформації.
Згідно з указом, заклик пройде з 1 жовтня до 31 грудня 2025 року. В армію призвуть 135 тисяч осіб віком від 18 до 30 років.
22 вересня заступник начальника Головного організаційно-мобілізаційного управління Генерального штабу ЗС Росії віцеадмірал Володимир Цимлянський заявив, що призовники в межах осіннього призову направлятимуться до пунктів дислокації для проходження служби нібито на території Росії і не будуть задіяні у війні.
Він також додав, що осіння кампанія проводитиметься з використанням Єдиного реєстру військового обліку. Паперові повістки також будуть застосовуватися для оповіщення громадян під час призову.
Раніше повідомляли, що населені пункти у чотирьох тимчасово окупованих регіонах України вперше були включені до осіннього призову у Росії.
Також Путін підписав указ про проведення масштабного весняного призову на строкову військову службу. Згідно з документом, у період із квітня по червень до армії РФ планують відправити 160 тисяч новобранців.
Ця кампанія стане найбільшою з 2011 року, коли на строкову службу забрали 203 тисячі осіб. Надалі чисельність призову поступово зменшувалась, і з 2012 року не перевищувала 155,5 тисяч.
Як змінювалася кількість призовників у Росії:
2021 рік: весною призвали 134 650 осіб, восени – 127 500
2022 рік (перший рік повномасштабної війни): весною – 134 500, восени – 120 000
2023 рік: весною – 147 000, восени – 130 000
2024 рік: весняний призов збільшили до 150 000, а тепер – до 160 000
Указ передбачає, що призову підлягають російські громадяни віком від 18 до 30 років. Кремль доручив уряду, регіональним адміністраціям та призовним комісіям забезпечити оперативне виконання плану.
Різке зростання кількості новобранців свідчить про нестачу особового складу у збройних силах Росії. Оскільки офіційно строковиків не залучають до бойових дій в Україні, багато з них можуть проходити службу в частинах, що звільняють професійних військових для відправки на фронт.
Аналітики вказують, що Кремль намагається уникнути повторної мобілізації, яка викликала масштабне невдоволення населення у 2022 році. Натомість Москва робить ставку на приховане збільшення чисельності армії через розширення строкової служби.
Раніше стало відомо, що офіційні особи РФ виправдовують рішення Кремля не оголошувати мобілізацію в країні, навіть попри те, що шукати добровольців для участі у війні стало важче.
Аналітики ISW зауважили, що кілька російських депутатів напередодні виступили проти примусового призову у Росії. Зокрема очільник комітету держдуми РФ з оборони Андрій Карталов наголосив, що мобілізація в Росії непотрібна, оскільки їхні війська і так мають “перевагу” на фронті.
Разом з тим, екскомандувач армією США в Європі Бен Годжес висловився стосовно нової хвилі мобілізації в Росії. Генерал припустив, що російській владі доведеться залучати до армії молодь з великих міст, що, своєю чергою, створюватиме проблеми для путінського режиму.
- За оцінками аналітиків ISW, у січні просування російських окупаційних військ сповільнилось, але втрати залишились на високому рівні.
- Путін підписав указ про осінній призов до армії, який триватиме з 1 жовтня по 31 грудня. На військову службу буде залучено 133 тисячі росіян.
- Ентоні Блінкен заявив, що Росія ніколи не зможе захопити українську столицю.
- У міноборони РФ поінформували, що російська влада розпочала підготовку до масового відправлення підсудних на повномасштабну війну проти України.
Російські військові почали застосовувати на фронті новий ударний безпілотник “Куб-10МЄ”. Про це повідомив позаштатний радник президента України Сергій “Флеш” Бескрестнов.
19 листопада президент Франції Емманюель Макрон закликав повернути на розгляд питання вступу України до НАТО після саміту “Коаліції охочих” у Берліні.
19 листопада міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський після зустрічі з угорською колегою Анітою Орбан у Будапешті заявив, що Варшава координуватиме та представлятиме спільну позицію країн Центральної Європи під час консультацій щодо завершення російсько-української війни.
Президент США Дональд Трамп долучився до зустрічі європейських союзників України в Берліні телефоном, поставивши під сумнів доцільність подальших витрат на військову допомогу Києву. Зокрема, він скептично висловився щодо виділення Україні мільярдів доларів у межах “Коаліції охочих”. Про це повідомили четверо європейських посадовців, обізнаних із перебігом розмови.
19 листопада спецпредставник президента США Джаред Кушнер заявив, що Вашингтону нібито вдалося домогтися від Москви готовності розглядати гарантії безпеки для України за моделлю, подібною до статті 5 Північноатлантичного договору.

