РФ урізає медицину заради війни

Джерело: The Moscow Times

У Росії планують значно скоротити фінансування ключових медичних проєктів, щоб перенаправити кошти на військові потреби.

Російська влада готується скоротити фінансування ключових проєктів охорони здоров’я, щоб зекономити кошти на військові витрати, котрі наступного року становитимуть третину федерального бюджету.

За даними пояснювальної записки до закону про бюджет-2026, витрати на національний проект “Продолжительная и активная жизнь” зменшаться з 372,7 млрд до 274,2 млрд рублів. Проєкт передбачав підвищення тривалості життя громадян до 81 року, боротьбу з онкологією, діабетом і гепатитом, а також зведення лікарень.

Найбільше скорочення – у 2,3 раза – торкнеться програми модернізації первинної медичної допомоги в регіонах, де планувалося збудувати тисячі поліклінік: з 123,3 млрд до 53,2 млрд рублів.

Фінансування інших проєктів також уріжуть:

“Боротьба з серцево-судинними захворюваннями” – на 2,5%, до 11,3 млрд рублів;
“Боротьба з онкологією” – на 3,1%, до 144,5 млрд;
“Боротьба з цукровим діабетом” – на 13%, до 8,4 млрд;
розвиток системи швидкої допомоги – на 28%, до 14,3 млрд;
розвиток федеральних медичних організацій та національних дослідницьких центрів – майже на 30%, до 16,2 млрд рублів.

Загалом державна програма “Розвиток охорони здоров’я” втратить 122 млрд рублів: з 1,64 трлн до 1,518 трлн. Навіть витрати на медичні проєкти в рамках нацпроєкту “Сім’я” скоротять із 26,3 млрд до 22,9 млрд рублів (-13%).

На думку аналітиків, за війну платитиме російське населення: зекономлені кошти підуть на “національну оборону”, яка становитиме 29% бюджету, або 12,9 трлн рублів. Спільно з витратами на поліцію, Росгвардію та спецслужби, силовики споживатимуть 38% бюджету – майже 17 трлн рублів.

Прессекретар глав РФ Дмитро Пєсков зазначив, що більшість прихильників Володимира Путіна готові миритися з фінансовими труднощами.

Ті, хто підтримує президента Путіна, готові на якесь додаткове навантаження у нинішніх умовах? У мене немає сумнівів, що готові, – заявив він.

Раніше у СЗРУ наголосили, що бюджетна ситуація в РФ демонструє повний провал фінансового планування. Зокрема лише за липень дефіцит федерального бюджету РФ сягнув одного трильйона рублів, при тому, що на весь рік планувалося 1,2 трлн. У результаті за півтора місяця дефіцит зріс із затверджених 3,8 трлн до майже 5 трлн рублів. Відповідно, така динаміка не лише підриває макроекономічну стабільність, а й створює додатковий інфляційний тиск, про який відкрито попереджає навіть Центробанк РФ.

Водночас ситуацію ускладнює те, що російська економіка фактично розділена на дві частини. Військово-промисловий комплекс отримує стабільне й щедре фінансування, не залежить від високих ставок і дорогих кредитів, живучи завдяки держконтрактам та авансам. Натомість цивільний сектор – основний донор бюджетних надходжень – змушений скорочувати виробництво та персонал, що ще більше виснажує внутрішній ринок.

У результаті ресурсна база країни перерозподіляється на користь війни, тоді як виробництво споживчих товарів занепадає.

Російський автозавод BNM у Брянську, котрий мав налагодити серійний випуск копій китайських фургонів під маркою BNM Model 1, зупинив виробництво слідом за Павловським автобусним заводом (ПАЗ).
Західні санкції, запроваджені через повномасштабну війну РФ проти України, завадили росіянам ввести в експлуатацію синхротрон “Сибірського кільцевого джерела фотонів”, який мали запустити 31 грудня 2024 року.
З початку року надходження до федерального бюджету РФ від нафтогазового сектору скоротилися на 19 % проти аналогічного періоду минулого року – до $69,2 млрд. Основні причини: падіння цін на нафту, зміцнення рубля та різке зменшення експорту газу до ЄС.

Росія скоротить фінансування охорони здоров’я заради війни