Знижки на російську нафту принесли КНР $20 млрд економії
Джерело: TMT
З 2022 року Китай заощадив $20 млрд шляхом закупівлі нафти у Росії, заявив глава “Роснафти” Ігор Сєчін на енергетичному форумі у Пекіні.
За його словами, такого “економічного ефекту” КНР вдалося досягти “завдяки вищій ефективності закупівель російської нафти порівняно з близькосхідною альтернативою”.
За результатами 2024 року Росія забезпечила майже 19% китайського імпорту енергоресурсів на загальну суму близько 100 млрд доларів і стала найбільшим постачальником нафти з часткою близько 20%.
Як зазначається, заощаджувати на російських барелях Китаю дозволяють знижки, котрі російські нафтовики змушені давати після початку повномасштабного вторгнення в Україну. Максимального рівня — 16% до цін інших постачальників у КНР — дисконти досягали влітку 2022 року. До кінця 2023 року середня знижка для китайських клієнтів скоротилася до 5% до Brent, 2024 року практично зникла, а 2025-го — знову почала збільшуватися: 2,8% у першому кварталі, 6,3% — у другому.
Після запровадження санкцій США проти “Роснафти” та “Лукойлу” дисконти на російську нафту встановили рекорди більш ніж за два роки: у портах РФ сорт Urals продавали на $20 дешевше за марку Brent. Знижка на далекосхідний сорт на ESPO, який Китай закуповує через тихоокеанські порти, подвоїлася – $9,5 за барель проти $4,2 наприкінці жовтня.
Загалом знижки для Індії та Китаю могли коштувати російським нафтовикам 33 млрд доларів США, або 2,6 трлн рублів за поточним курсом — суму, що дорівнює півтора річним бюджетам усієї системи вищої освіти РФ (1,7 трлн рублів) і в 4–5 разів перевищує річні бюджети великих та заможних регіонів, таких як Свердловська область (530 млрд рублів) або Краснодарський край (600 млрд рублів).
- Американські санкції, що набули чинності 21 листопада, фактично зупинили в морі приблизно 48 мільйонів барелів російської нафти. Десятки танкерів вимушено змінюють маршрути, шукаючи нові порти призначення. Як наголошують Bloomberg, це – черговий удар Вашингтона по експортних потоках Кремля на тлі війни проти України.
Попри побоювання загострення відносин між Україною та Польщею, роковини Волинської трагедії 11 липня не призвели до нової кризи у двосторонніх відносинах. Водночас цей день продемонстрував різні підходи польських політичних сил до діалогу з Києвом. Про це йдеться в аналізі співзасновника “Європейської правди” Юрія Панченка.
13 липня Вищий антикорупційний суд визнав винним екснардепа-втікача Андрія Деркача у держзраді та незаконному збагаченні, призначивши 15 років позбавлення волі та цілковиту конфіскацію всього належного йому майна.
Президент Володимир Зеленський повідомив про затримання колишнього командира 155-ї окремої механізованої бригади Станіслава Лучанова, якого підозрюють у причетності до вбивства двох жителів села Калинівка на Київщині.
У польському місті Бєльсько-Бяла поліція затримала 54-річного чоловіка, який словесно напав на групу українських дівчат у міському автобусі. Правоохоронці встановили його особу після того, як відео інциденту набуло розголосу в соцмережах.
Колишній командир 155-ї окремої механізованої бригади Станіслав Лучанов, якого правоохоронці підозрюють в організації викрадення та умисного вбивства двох цивільних жителів Київщини, є повним кавалером ордена Богдана Хмельницького.