Залужний: З 2019-го РФ готувалася до удару. Україна відповідала стагнацією армії та скороченням закупівель озброєння
Росія почала безпрецедентну підготовку до нового етапу війни ще з 2019 року, розгортаючи угруповання вздовж українського кордону і нарощуючи потенціал своїх військ. Володіючи чітко визначеною політичною метою, Кремль обрав класичну стратегію розгрому – швидкі та масштабні удари, які мають забезпечити результат на полі бою і створити необхідний ефект у політичному полі. За цей час РФ суттєво збільшила військові бюджети, переозброювала армію і підготувала сили, здатні до наступу на кількох напрямках одночасно. Про це йдеться в колонці посла України у Великій Британії, ексголовнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного для LIGA.net.
“Стратегія – це мистецтво поєднання підготовки до війни і ведення операцій для досягнення її мети. Але чи може вона володіти всіма необхідними ресурсами у повному обсязі?”
На відміну від Росії, Україна входила у 2021 рік у стані хронічного недофінансування власної армії. Попри заяви про понад 5% ВВП на сектор безпеки та оборони, Збройні Сили отримували менше половини від цього обсягу. Більшість коштів ішла на утримання особового складу, тоді як розвиток, модернізація та закупівлі озброєння залишалися у стагнації. У результаті армія втрачала кадри, частини залишалися недоукомплектованими, а боєготовність – недостатньою для відсічі повномасштабного наступу.
“Стабільне недофінансування армії призвело до накопичення цілого ряду проблем. Україна зустріла повномасштабне вторгнення з дефіцитом усього – від людей до зброї”.
На кінець 2021 року різниця потенціалів стала критичною. Чисельність російської армії переважала українську у п’ять разів, танків і бронемашин було вчетверо більше, артилерії – у 3,4 раза, ударних вертольотів – у 4,5 раза. РФ мала оновлені повітряні сили, корабельні угруповання та можливість застосувати до 342 літаків і 187 вертольотів одночасно. Україна ж мала обмежений парк старого озброєння і лише 12 бригад, які не були залучені в бойових діях і могли бути перекинуті на нові напрямки.
“Ось так виглядала ситуація станом на кінець 2021 року. Ми значно поступалися противнику в чисельності озброєння, техніки, боєприпасів та особового складу”.
Паралельно Росія формувала ударні угруповання вздовж кордону, здатні створити до шести оперативних формувань для вторгнення. Додаткові сили накопичувалися в окупованому Криму для наступу на півдні. Розвідка оцінювала це угруповання у понад 100 батальйонних тактичних груп, до 135 000 військових, близько 2000 танків і сотні систем залпового вогню.
У той час, коли Кремль нарощував потужності, Україна не мала коштів для поповнення запасів ракет і боєприпасів. За підрахунками Генштабу, для підготовки до відбиття агресії потрібні були сотні мільярдів гривень, яких у ЗСУ не існувало.
“Важко сказати, якій політичній меті відповідав такий стан найважливішої інституції держави”.
На цьому тлі російська стратегія розгрому працювала на повну – з потужним початковим ударом, використанням авіації, ракетних військ, інформаційно-психологічних операцій та опорою на агентуру. Відсутність стратегічних резервів у РФ підтверджувала: Кремль планував швидку війну, а не затяжне протистояння.
“Досягнення політичної мети здійснювалося військовими методами у поєднанні з класичними інформаційно-психологічними акціями, діями агентури й п’ятої колони”.
Як заявив Залужний у своїй колонці, нині Україна є у надскладному положенні, де за швидким миром точно стоятиме лише нищівна поразка і втрата незалежності.
- Під час тристоронніх консультацій України, США та європейських партнерів у Женеві 23 листопада американський міністр армії Ден Дрісколл залякував співрозмовників можливою втратою українцями подальших “міст, місць, що є предметом суперечок”.
Атаки на танкери “тіньового флоту” Росії Kairos і Virat, які йшли під прапором Гамбії біля чорноморського узбережжя Туреччини, “створили серйозні ризики для безпеки судноплавства, життя, майна та довкілля”, мовиться у заяві МЗС Туреччини.
У Вишгороді вдалося ліквідувати пожежу в багатоповерхівці після атаки російських дронів, нині на місці тривають відновлювальні роботи. Внаслідок ворожого обстрілу загинула одна людина.
Україна та Норвегія підписали документ про запуск спільного виробництва дронів. У 2026 році партнери планують розгорнути пілотну лінію та почати нарощувати потужності.
Росія почала безпрецедентну підготовку до нового етапу війни ще з 2019 року, розгортаючи угруповання вздовж українського кордону і нарощуючи потенціал своїх військ. Володіючи чітко визначеною політичною метою, Кремль обрав класичну стратегію розгрому – швидкі та масштабні удари, які мають забезпечити результат на полі бою і створити необхідний ефект у політичному полі. За цей час РФ суттєво збільшила військові бюджети, переозброювала армію і підготувала сили, здатні до наступу на кількох напрямках одночасно.
За даними Bild, російські винищувачі МіГ-31 28 листопада вилетіли у західному напрямку. Вони не залишали повітряного простору Росії, однак це викликало тривогу у Польщі, котра привела свої сили протиповітряної оборони у бойову готовність, зокрема системи Patriot.