Мендель: Єрмак стверджував, що Bellingcat писав про «Вагнергейт» через «вплив Вірменії»

Джерело: Юлія Мендель в інтерв’ю “Радіо Свобода”

Колишня прессекретарка президента Володимира Зеленського Юлія Мендель згадала про події, пов’язані зі “справою вагнерівців” та роль Андрія Єрмака у комунікації навколо цього питання.

Мендель нагадала, що у 2020 році навколо операції щодо бойовиків ПВК “Вагнер” виник резонанс, який отримав назву “Вагнергейт”. Вона зауважила, що тоді Єрмак опинився в центрі скандалу.

За словами Мендель, під час однієї з розмов у присутності президента Зеленського Єрмак висловив своє пояснення щодо того, чому тема “Вагнергейту” з’явилася в публікаціях міжнародної дослідницької групи Bellingcat.

“Президент спитав, чому про це пише іноземне велике медіа. Це була громадська організація Bellingcat. Андрій Борисович сказав, що він знає, чому вони про це пишуть, і що на 1000% упевнений, що вони атакують саме його, бо Bellingcat був викуплений Вірменією”, – розповіла вона.

Мендель зазначила, що вважала такі твердження юридично і фактично неможливими. За її словами, Єрмак доводив цю позицію емоційно: “Він кричав, махав руками, кричав про 1000 відсотків”.

Колишня прессекретарка охарактеризувала цей епізод як приклад, коли, на її думку, інформація подавалася “безглуздо і конспірологічно”.

Мендель стверджує, що під час роботи в Офісі президента вона намагалася донести до Зеленського інші оцінки ситуації, однак, за її словами, вплив Андрія Єрмака був дуже значним. Вона зазначила: “Ви не розумієте рівень впливу цієї людини” та “не уявляєте масштабів”.

Довідка. “Вагнергейт” – це операція українських спецслужб 2020 року, яка передбачала викриття, вербування та затримання бойовиків ПВК “Вагнер”, зокрема причетних до збиття Іл-76 у Луганську та авіалайнера рейсу MH17 біля Донецьку. За даними окремих учасників та журналістських розслідувань, операцію було відкладено після обговорення в Офісі президента, де, зокрема, фігурував тодішній керівник ОП Андрій Єрмак. Після затримання вагнерівців у Білорусі їх передали Росії, що спричинило суспільний та політичний резонанс, а також запити щодо встановлення відповідальних за зрив операції. Розслідуванням обставин займалася команда Bellingcat.

У Генштабі поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 26 липня. Загалом від початку цієї доби відбулося 231 бойове зіткнення.

26 липня в акваторії Чорного моря поблизу узбережжя Одеси затонуло іноземне торговельне судно, котре російські війські війська атакували ракетами 19 липня.

Надвечір 26 липня російські війська вдарили по Нікополю, що на Дніпропетровщині. Внаслідок атаки постраждала дитина.

У Чернігові рятувальники завершили роботи з ліквідації наслідків російського удару 26 липня. Внаслідок чергової ворожої атаки у місті двоє загиблих.

У ніч на 26 липня Сили оборони України вдарили по низці військових і воєнно-економічних об’єктів Росії. Зокрема мовиться про ураження об’єкта “Чорноморнафтогаз” у Криму, ретранслятора управління ударними безпілотниками та низки інших важливих воєнних і воєнно-економічних цілей РФ.