У Путіна вистачить грошей ще на 18 місяців війни – експерт Берлінського центру Карнегі

Відомий експерт із російської зовнішньої політики Олександр Ґабуєв, старший науковий співробітник Берлінського центру Карнегі з дослідження Росії та Євразії, переконаний, що час працює проти глави Кремля Володимира Путіна. Згідно з його підрахунками, у Москви залишилося грошей лише на 12–18 місяців війни.

Додаткові санкції могли б скоротити цей строк, — пояснив Ґабуєв.

Експерт наголосив, що хоча президент США Дональд Трамп і хоче завершення війни, тиску на Путіна він наразі практично не чинить: “Тому росіяни вважають, що в них ще є час і що переговори можна й надалі затягувати”. Путін і досі наполягає на “надзвичайно далекосяжних вимогах”, від яких він не має наміру відмовлятися.

Тобто, щоб зробити війну для російського лідера фінансово непосильною, санкції, на думку експерта, потрібно додатково посилити, а вже ухвалені — застосовувати значно суворіше. Наприклад, Китаю, Індії або ОАЕ більше не можна дозволяти безкарно обходити санкції та купувати російську нафту.

Це має відбуватися щоденно і дуже послідовно. Зараз цього явно недостатньо.

Якщо водночас Україна й надалі отримуватиме зброю та фінансову підтримку, то, за словами Ґабуєва, тривалість війни можна скоротити до менш ніж 18 місяців.

Водночас німецький військовий експерт Карло Масала у коментарі для BILD висловився значно менш оптимістично.

До таких прогнозів, де називаються конкретні строки, я ставлюся вкрай обережно. Нині ніхто не може з упевненістю сказати, які фінансові та політичні резерви Росія ще може мобілізувати — або захоче мобілізувати.

Раніше стало відомо, що від початку повномасштабного вторгнення Росія могла втратити на фронті близько 1% довоєнного чоловічого населення. За даними останнього довоєнного перепису 2020-2021 років, у РФ проживало понад 68 млн чоловіків. Відповідно, кількість загиблих російських військових може перевищувати 680 тисяч осіб.

Також у СЗРУ наголосили, що бюджетна ситуація в РФ демонструє повний провал фінансового планування. Зокрема лише за липень дефіцит федерального бюджету РФ сягнув одного трильйона рублів, при тому, що на весь рік планувалося 1,2 трлн. У результаті за півтора місяця дефіцит зріс із затверджених 3,8 трлн до майже 5 трлн рублів. Відповідно, така динаміка не лише підриває макроекономічну стабільність, а й створює додатковий інфляційний тиск, про який відкрито попереджає навіть Центробанк РФ.

Водночас ситуацію ускладнює те, що російська економіка фактично розділена на дві частини. Військово-промисловий комплекс отримує стабільне й щедре фінансування, не залежить від високих ставок і дорогих кредитів, живучи завдяки держконтрактам та авансам. Натомість цивільний сектор – основний донор бюджетних надходжень – змушений скорочувати виробництво та персонал, що ще більше виснажує внутрішній ринок.

У результаті ресурсна база країни перерозподіляється на користь війни, тоді як виробництво споживчих товарів занепадає.

• Зниження темпів зростання російської економіки, котрі цього року стали майже нульовими, набуло “некерованого” характеру, заявив Олександр Шохін — голова Російського союзу промисловців і підприємців, найбільшого в країні бізнес-об’єднання з мільярдерами зі списку Forbes у складі правління.