Уряд впровадить виплати у випадку загибелі або поранення журналістів
Джерело: Юлія Свириденко
Уряд впровадив одноразову виплату у випадку загибелі або поранення журналістів під час виконання професійних обов’язків.
Першу виплату здійснять батькові журналістки Вікторії Рощиної, яка загинула в російському полоні. Як вказує прем’єрка Юлія Свириденко, ця програма передбачена в держбюджеті на 2026 рік. Суму виплати в повідомленні не вказують.
“Для української держави це питання справедливості перед тими, хто самовіддано шукав правди, документував факти російських злочинів і втратив через це життя”, – пише посадовиця.
Від початку повномасштабного вторгнення Росія вбила 21 журналіста під час виконання службових обовʼязків, серед них українці та іноземці.
- Росіяни атакували FPV-дроном автомобіль, у якому перебував журналіст австрійського телеканалу ORF Крістіан Вершютц та команда волонтерів.
- На фронті загинув військовослужбовець Антон Бондаренко, який раніше працював фіксером для журналістів французьких телеканалів TF1 та LCI під час їхніх поїздок в Україну.
- Під час зйомок на сході України був поранений журналіст німецької газети Die Welt Ібрагім Набер.
- На Донеччині унаслідок атаки російського БпЛА загинули журналістка та оператор телеканалу “Freedom”.
Російські війська намагаються розділити Україну по Дніпру, завдаючи ударів по мостах та енергетичній інфраструктурі. Водночас влада щотижня оновлює заходи протидії таким атакам.
У вівторок, 10 листопада, на українсько-румунському кордоні тимчасово обмежать рух транспортних засобів через пункт пропуску «Солотвино — Сігету-Мармацієй». Обмеження діятимуть з 08:00 до 16:00 на в’їзд до Румунії.
Увечері 9 листопада російські війська завдали удару безпілотниками по енергетичній інфраструктурі Первомайського району Миколаївської області. Внаслідок атаки понад 60 тисяч споживачів залишилися без електроенергії.
Європейські країни нарощують військову та фінансову підтримку України, однак поки не можуть повністю компенсувати можливе скорочення американської допомоги. Найбільша залежність Києва від Вашингтона зберігається у трьох сферах: протиповітряній обороні, військовій розвідці та супутниковому зв’язку.
Школи у прифронтових регіонах України краще пристосувалися до дистанційного навчання під час відключень електроенергії, ніж заклади в інших областях. Зокрема, 75% освітян у прифронтових громадах можуть без труднощів вийти на зв’язок під час знеструмлень. У неприфронтових регіонах цей показник становить 50%.