Росіян заманюють на війну вакансіями на вигаданій «Луганській АЕС»
Джерело: ЦПД
У російських онлайн-сервісах із працевлаштування поширюються оголошення про набір “охоронців” на “Луганську АЕС”, якої в реальності не існує. У Центрі протидії дезінформації називають це способом вербування росіян на війну проти України.
В оголошеннях пропонують високу щомісячну оплату та великі одноразові виплати. В оголошеннях зазначається, що “робота” підходить для студентів, пенсіонерів, людей віком понад 45 років та з порушеннями здоров’я. “Вакансії” подаються як цивільна робота та орієнтовані на максимально широке коло осіб.
Однак під час спілкування із “роботодавцями” з’ясовується, що йдеться насправді про контрактну службу з направленням “туди, куди накаже держава”, включно з окупованими територіями та зонами бойових дій.
Як вказують у ЦПД, посилання на “секретність обʼєкта” і “війну” використовуються для приховування реальних умов, а використання назви “АЕС” покликане створити ілюзію “мирної” та “безпечної” роботи на захищеному стратегічному об’єкті.
- Росія вирішила використовувати південноафриканських відеогеймерів у межах вербувальної кампанії для війни проти України.
Організація з безпеки і співробітництва в Європі не отримала запрошення спостерігати за проміжними виборами до Конгресу США, які відбудуться в листопаді. В організації заявили про “відхід від усталеної демократичної практики”.
Міський голова Києва Віталій Кличко звернувся до поліції з проханням перевірити дії працівників комунальної організації “Муніципальна охорона”. Приводом стало сутичка з учасниками протесту проти будівництва резервної теплотраси у парку на Теремках, під час якої одна з мітингувальниць отримала травму руки.
Унаслідок російської атаки на Київ пошкоджено Свято-Покровський храм, збудований у 1906 році.
Україна передала Південній Кореї двох північнокорейських військовополонених, яких українські військові захопили в Курській області Росії.
За даними слідства, львівське підприємство проводило у Володимир-Волинському районі, геологічне вивчення надр. Попри наявність спеціального дозволу саме на дослідно-промислову розробку в межах визначеної ділянки, службові особи організували повноцінний промисловий видобуток корисних копалин. Зокрема аргіліту, алевроліту та пісковику з териконів.