В українській розвідці відповіли, скільки ракет «Орешник» має Росія
Джерело: Укрінформ
У Службі зовнішньої розвідки України відповіли, скільки ракет “Орешник” є на озброєнні Росії.
Про це розповів Олег Луговський – перший заступник очільника СЗРУ. Так, за оцінками відомства в арсеналі РФ є не більше 3-4 “Орешников”.
“Нам відомо, що Міністерство оборони Росії у 2026 році планує запустити “Орешник” у серійне виробництво і набути спроможностей виготовляти п’ять і більше таких ракет на рік”.
Відповідаючи на питання про те, чого очікувати у зв’язку із цим Луговський зауважив, що у даній російській ракеті “більше політичного, аніж воєнного”.
Він пояснив, що “Орешник” це насамперед інструмент для залякування європейських союзників України. Ба більше, за словами Луговського в “Орешника” сумнівна бойова ефективність.
“”Орешник” побудований на технологіях минулого століття і потребує постійного технічного супроводження і оперативного усунення різних несправностей”.
Він також розповів, що СЗРУ активно співпрацює з розвідками держав-партнерів щодо “Орешника”, аби мати спільне об’єктивне бачення і щоб уникнути дезінформації з боку Росії та Білорусі.
- Російське міноборони підтвердило, що завдало удару по Україні ракетою “Орешник”. У ворожому відомстві наголосили, що це – відповідь на “атаку” на резиденцію президента РФ Володимира Путіна.
Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.
Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.
Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.
Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.
Україна та Канада підписали декларацію про 100-річне партнерство, яка передбачає перехід двосторонніх відносин до рівня всеосяжного стратегічного партнерства. Документ охоплює оборону, енергетику, торгівлю, відбудову та технології.