Норвегія очікує зростання російського шпигунства та диверсій в Арктиці
Джерело: Reuters
Норвезька служба внутрішньої безпеки (PST) очікує, що у 2026 році РФ посилить шпигунську діяльність у Норвегії, зокрема в Арктичному регіоні, а також може вдатися до диверсій.
Зазначається, що Норвегія стурбована можливими атаками російських розвідслужб на енергетичну інфраструктуру країни – як фізичними, так і кібератаками. Норвегія є одним із ключових постачальників трубопровідного газу до Європи.
“Ми очікуємо, що в 2026 році російські спецслужби активізують свою діяльність у Норвегії, продовжуючи зосереджуватися на військових об’єктах і навчаннях союзників, підтримці Норвегією України та операціях на Крайній Півночі та в Арктичному регіоні”, – йдеться у звіті служби внутрішньої безпеки.
Зазначається, що Осло вже вислав російських розвідників, які діяли під дипломатичним прикриттям, і закрив більшість портів для російських суден, звузивши можливості Москви. Водночас у PST наголошують, що російські служби, ймовірно, адаптуються до нових умов.
“Вони прагнутимуть компенсувати втрачені можливості… знайти інші способи отримання інформації”, – сказала голова PST Беате Гангаас.
За оцінкою служби, РФ й надалі вестиме спостереження вздовж узбережжя Норвегії та здійснюватиме картографування критично важливої інфраструктури, зокрема із використанням цивільних суден.
- Норвегія нещодавно передала Україні значну кількість ракет до систем протиповітряної оборони NASAMS, щоб посилити захист від атак РФ.
- Велика Британія та Норвегія домовилися про спільні військово-морські патрулі, спрямовані на протидію російським підводним човнам і захист підводної інфраструктури в Північній Атлантиці.
У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.
Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.
Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.
Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.
Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.