Німеччина впроваджує стратегію «удару у відповідь» для боротьби з іноземними хакерами

Джерело: Politico.

Німецький уряд розпочав підготовку до радикального оновлення повноважень своїх розвідувальних служб. Влада планує надати силовикам право здійснювати наступальні дії проти іноземних шпигунів та хакерів. За інформацією МВС, наразі розробляються два ключові законопроєкти, один з яких стосується зовнішньої розвідки, а інший – боротьби з гібридними загрозами всередині країни.

Рішення про перехід до активної оборони зумовлене хвилею цифрових диверсій у Німеччині. Останніми роками країна постраждала від втручання в роботу аеропортів та систем управління авіарухом. Особливе занепокоєння викликають масові злами урядових мереж, за якими стоять російські спецслужби. Міністр внутрішніх справ Александр Добріндт підкреслив рішучість уряду діяти жорстко.

“Ми будемо відбиватися, навіть за кордоном. Ми будемо перешкоджати нападникам і знищувати їхню інфраструктуру”, – заявив Добріндт у нещодавньому інтерв’ю.

Як зазначили у виданні, така ініціатива позначає серйозний зсув у європейській політиці безпеки. Раніше країни ЄС уникали наступальних кібероперацій через ризик ескалації та “помсти” з боку Москви, однак звичайних засобів захисту вже недостатньо для стримування кількості нападів. Представник МВС Хеннінг Занетті пояснив, що метою “активної кіберборони” є запобігання загрозам у реальному часі.

“Кіберзахист спрямований на активне запобігання, припинення або, принаймні, пом’якшення атак, якщо вони становлять серйозну загрозу”, – зазначив Занетті.

Реформа може зіткнутися з юридичними перешкодами, оскільки зміна повноважень розвідки потребує конституційної більшості в парламенті. Деякі депутати висловлюють побоювання, що атаки на іноземні сервери в мирний час можуть призвести до дипломатичних конфліктів. Водночас прихильники змін у коаліції Фрідріха Мерца вважають такі кроки необхідними для виживання держави. Очікується, що фінальні варіанти законів будуть готові до кінця поточного року.

13 липня президент Володимир Зеленський зустрівся у Парижі з главою Франції Емманюелем Макроном напередодні засідань Антибалістичної коаліції та “Коаліції охочих”.

Кремль звинуватив Єврокомісію у спробі “скасувати” російську культуру після того, як Брюссель рекомендував припинити грант Венеційській бієнале на 2 мільйони євро. Причиною стало рішення організаторів дозволити Росії відкрити свій павільйон.

У Києві засудили чоловіка та жінку, котрі побоями та погрозами змушували 21-річну дівчину надавати секс-послуги. Суд визнав їх винними у сутенерстві, торгівлі людьми та катуванні.

Президент США Дональд Трамп заявив, що Ормузька протока залишається відкритою для міжнародного судноплавства, попри заяви Ірану про її закриття. За його словами, Вашингтон відновлює блокаду, яка стосуватиметься лише іранських суден та їхніх клієнтів.

13 липня президент Володимир Зеленський прибув до Парижа на зустріч “Коаліції охочих”. Глава держави висловив сподівання, що переговори можуть відкрити “значно більші можливості” для зміцнення оборони України.