Прем’єр-міністр Бельгії закликав Європу укласти угоду з Росією
Джерело: euronews
Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер заявив, що Європа має домовлятися з Росією про завершення війни проти України.
За словами глави уряду, переговорне врегулювання необхідне також для відновлення доступу до дешевих енергоресурсів.
Тим часом у ЄС немає єдиної позиції щодо діалогу з Москвою. Президент Емманюель Макрон, прем’єр-міністерка Джорджа Мелоні та прем’єр-міністр Віктор Орбан закликали до прямих переговорів із Росією, тоді як Польща і три балтійські країни виступають проти такого підходу.
У приватних розмовах європейські лідери погоджуються зі мною, але ніхто не наважується сказати це вголос. Ми маємо завершити війну в інтересах Європи, не будучи наївними щодо Путіна, — заявив де Вевер.
Він додав, що Європа не повинна повторювати попередніх помилок у відносинах із Росією та має посилювати оборону, зокрема переозброюватися і розміщувати війська на східних кордонах. Водночас закликав “нормалізувати відносини з Росією та відновити доступ до дешевої енергії”.
Де Вевер також заявив, що подвійна стратегія Європи — військова підтримка Україна і тиск на російську економіку — стає нежиттєздатною без підтримки США.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році Європейський Союз працює над зменшенням залежності від російських енергоресурсів і планує повністю відмовитися від імпорту російського викопного палива наступного року.
Разом з тим, Угорщина та Словаччина продовжують виступати проти цих заходів, заявляючи, що постачання енергоносіїв із Росії є важливими для їхньої енергетичної безпеки.
Раніше кілька європейських лідерів розкритикували рішення президента Дональд Трамп скасувати санкції щодо російської нафти, що вже перебуває у морі. Канцлер ФРН Фрідріх Мерц і президент Євроради Антоніу Кошта засудили це рішення, заявивши, що воно може негативно вплинути на безпеку Європи.
Зауважимо, у лютому Макрон заявив про початок підготовчого процесу для відновлення переговорів із главою Росії. Під час поїздки до департаменту Верхня Сона він підтвердив проведення консультацій на технічному рівні та підкреслив, що цей процес відбувається абсолютно прозоро та за повної координації з президентом України.
- Міністр оборони Бельгії Тео Франкен виступив із різким засудженням європейських лідерів, які дедалі частіше обговорюють питання ядерного арсеналу в публічному просторі. Приводом для обурення стало інтерв’ю федерального канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, у якому той торкнувся майбутнього німецьких військово-повітряних сил та їхньої ролі в ядерному стримуванні Європи. Франкен відреагував на заяви Мерца у соціальній мережі X, зазначивши, що така відвертість є вкрай необачною.
- Емманюель Макрон та Роберт Фіцо провели тривалу зустріч, присвячену “стратегічному пробудженню” Європи. Сторони обговорили спільні проєкти в ядерній галузі та погляд на російсько-українську війну в умовах внутрішніх розбіжностей усередині ЄС.
- Президент Франції Емманюель Макрон заявив про необхідність прискорення розробки європейського далекобійного озброєння після повторного застосування Росією ракети “Орешнік” проти України. Він наголосив, що європейські країни перебувають у безпосередній зоні ураження цією новою зброєю агресора.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.